САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЖИВОПИСУ: ВІТЧИЗНЯНА НАУКОВА РЕФЛЕКСІЯ

Анотація

Мета роботи – відшукати та структурувати джерельну базу дослідження сакрального мистецтва живопису, представлену насамперед ґрунтовними  працями українських науковців. Методологія дослідження ґрунтується на використанні мистецтвознавчого, бібліографічного та культурно-історичного методів, що уможливило інвентарізацію попередніх наукових здобутків та виділення кола проблемних питань. Наукова новизна полягає у систематизації основних вітчизняних дисертаційних джерел за темою дослідження та акцентуації уваги на необхідності вивчення сакрального мистецтва як складного соціокультурного феномена методами сучасного мистецько-культурологічного дискурсу з урахуванням міждисциплінарної методології та парадигми системності. Висновки. Сакральне мистецтво живопису, зокрема іконопис, викликає посилений інтерес з боку сучасних українських мистецтвознавців та представників інших галузей наукового знання – філософів, істориків, культурологів, архітекторів, що знаходить відображення у значному масиві дисертаційних досліджень. Водночас окремі аспекти сакрального живопису потребують значно ґрунтовнішого дослідження і наукової інтерпретації.