ХУДОЖНІЙ СВІТ ЛЮДИНИ ЯК КОМУНІКАТИВНА СИСТЕМА: КУЛЬТУРОЛОГІЧНЕ ОСЯГНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.175484Ключові слова:
художня культура, комунікативна система, культурологічне осягнення, сутнісний зміст, культурні універсалії.Анотація
Метою статті є культурологічна рефлексія художньої культури як комунікативної системи, аналіз сутнісного змісту окремих культурних форм та феноменів. Найбільш науково дієздатними для дослідження художнього світу людини як комунікативної системи можна вважати такі методологічні підходи: синхронно-діахронічний, сфокусований на зверненні до світоглядних універсалій; конвергентно-дивергентний підхід, який розглядає культуру в динамічному аспекті як відкриту інформаційну систему, що постійно розвивається; принцип статистичного аналізу культури, спрямований на виявлення специфічних елементів конкретної культури та пошук універсальних, характерних для декількох культур явищ, що сприяє їх порівняльному аналізу і под. Науковою новизною дослідження є насамперед постановка проблеми – теоретизування художньої культури як комунікативної системи, яка недостатньо репрезентована у сучасній вітчизняній культурологічній теорії. Висновки. В статті визначено, що аналіз культурологічних підходів до вивчення художнього світу людини як комунікативної системи дав змогу виявити зміст і напрями еволюції означеного феномена від метафори до категорії. Прагнучи до органічного поєднання універсального зі специфічним та до охоплення наріжних питань дослідження культури як сукупності усталених форм діяльності, визначено, що художній світ людини постає результатом діяльності людини. Однак, ототожнювати її з одним аспектом діяльності – з продуктом, засобом, творчим потенціалом, духовною енергією, ціннісним регулятором, із семіотичними засобами, якостями людини як суб’єкта діяльності – не можна. Її потрібно розглядати у сукупності трьох модальностей: людської, процесуально-діяльнісної та предметної.
Посилання
Аристотель. Сочинения : в 4-х т. Т. 1. [Метафизика ; О душе] / ; ред. В. Ф. Асмус. Москва : Мысль, 1978. 549 с., 1 л. портр.
Баксендолл М. Узоры интенции : об ист. толковании картин / [пер. с англ. М. Соколова]. Москва : ЮниПринт, 2003. 182 с., [18] л. ил., факс., цв. ил. : ил..
Гете И. В. К учению о цвете. Избранные философские произведения / И. В. Гете. Москва, 1964. С.10.
Голицын Г.А. Информация – поведение – творчество. Москва : Наука, 1991. 221, [2] с. : ил. (Общество и личность).
Гомбрих Э. История искусства / [пер. с англ.: В. А. Крючков, М. И. Майская]. Москва : АСТ, 1998. 688 с. : ил., цв. ил., карт.
Гудмен Н. Факт, фантазия и предсказание. Способы создания миров : статьи / пер. с англ. [А. Л. Никифорова [и др.] ; послесл. М. В. Лебедева]. Москва : Логос, 2001. 375 с. (Университетская библиотека. Философия).
Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? / пер. с фр. С. Н. Зенкина. Москва ; Санкт-Петербург : Ин-т эксперим. социологии Алетейя, 1998. 286 с.
Йетс Ф. Искусство памяти / пер. Е. Малышкин. Санкт-Петербург : Унив. кн., 1997. 476 с.
Кондильяк Э. Б. Опыт о происхождении человеческих знаний. Сочинения : в 3-х т. / Э. Б. Кондильяк. Москва, 1980. Т. 1. С. 93.
Ле Корбюзье. Три формы расселения, Афинская Хартия / пер. с фр. Ж. Розенбаума ; послесл.: Ю. Бочарова, А. Раппапорта. Москва : Стройиздат, 1976. 136 с. : ил.
Леви-Стросс К. Структурная антропология / [пер. с фр. В. В. Иванова]. Москва : Акад. проект, 2008. 554, [1] с. : ил. (Философско-антропологические технологии).
Леонардо да Винчи. Избранные произведения. Минск : Харвест ; Москва : АСТ, 2000. 200 с.
Локк Д., Два трактата о правлении / [пер. с англ., ред. и сост., авт. вступ. ст. и примеч. А. Л. Субботин] ; Рос. акад. наук, Ин-т филос. Москва : Канон +, 2009. 399 с., : портр. (История философии в памятниках).
Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура. Москва : Политиздат, 1991. 524 с.
Моль А. Социодинамика культуры / пер. с фр., предисл. Б. В. Бирюкова. Изд. 2-е, стереотип. Москва : КомКнига, 2005. 404 с.
Платон. Діалоги / пер. з давньогрец.: Й. Кобів [та ін.]. 2-е вид. Київ : Основи, 1999. 393, [2] с.
Рыжов В. Информационный подход в искусстве. Этюды по теории искусства: Диалог естественных и гуманитарных наук. Москва : ОГИ, 2004. С. 123–232.
Сенека Л. А. Моральні листи до Луція / пер. з латин. А. Содомора. Київ : Основи, 1995. 603 с.
Сидоренко В. Ф. Генезис проектной культуры. Вопр. философии. 2002. № 10. С. 10.
Denis Diderot, 1713-1784 : Zeit, Werk, Wirkung / In Verbindung mit Franz Josef Hausmann u. Hinrich Hudde hrsg. von Titus Heydenreich. Zehn Beitr. Erlangen : UB, 1984. 171 p. (Erlanger Forschungen : R. A. Geisteswiss. ; Bd. 34 [0423-3433]).
Gombrich T. H. The Image and the Eye. Further Studies in the Psychology of Pictorial Representation. New York, 1982. 178 p.
Mondrian P. Dialogue on the New Plastic. Art in Theory: 1900-1990. Massachusett, 1999. P. 282–287.
Urfalino P. L'invention de la politique culturelle. Paris : Ed. par le Comité d'histoire du ministère de la Culture. La Documentation française, 1996. 250 p.
Aristotle (1978). Works: in 4 v. Vol. 1. Metaphysics; About the soul ; Ed. V.F. Asmus. Moscow: Mysl [in Russian].
Buckendoll, M. (2003). Patterns of Intention: about the historical interpretation of paintings. Trans. from English M. Sokolov. Moscow: UniPrint [in Russian].
Goethe, I. V. (1964). To the doctrine of a color. Selected philosophical works. Moscow, p. 10 [in Russian].
Golitsyn, G.A. (1991). Information - behavior - creativity. Moscow: Nauka [in Russian].
Gombrich, E. (1998). The history of The art. Trans. from English: V. A. Kryuchkov, M.I. Mayskaya. Moscow: AST [in Russian].
Goodman, N. (2001). The fact, fantasy and prediction. Ways to create worlds: articles. Trans. from English A. L. Nikiforova [et al.]; afterglow M. V. Lebedeva. Moscow: Logos [in Russian].
Deleuze, J., Guattari, F. (1998). What is philosophy? Trans. with fr. S.N. Zenkina. Moscow; St. Petersburg: Institute Exper. Sociology Aletheia [in Russian].
Yates, F. (1997). The art of Memory. Trans. E. Malyshkin. St. Petersburg: Univ. kn. [in Russian].
Condiliac, E. B. (1980). The experience of human knowledge source. Works: in 3 tons. Moscow, V. 1. [in Russian].
Le Corbusier (1976). The three forms of settlement, the Athenian Charter. Transl. with fr. J. Rosenbaum; afterword: Yu. Bocharov, A. Rappaport. Moscow: Stroiizdat [in Russian].
Levi-Strauss, K. (2008). Structural Anthropology. Trans. with fr. V.V. Ivanova. Moscow: Akad. Proekt [in Russian].
Leonardo da Vinci (2000). Selected Works. Minsk: Harvest; Moscow: AST [in Russian].
Locke, D. (2009). Two treatises about the management. Trans. from English, ed. A. L. Subbotin. Moscow: Canon [in Russian].
Losev, A. F. (1991). Philosophy. Mythology. Culture. Moscow: Politizdat [in Russian].
Mol, A. (2005). Sociodynamics of culture. Trans. with fr., foreword B. V. Biryukova. Ed. 2nd, stereotype. Moscow: KomKniga [in Russian].
Plato (1999). Dialogs. Transl. from Ancient Greek: Y. Kobiv and others. 2nd view. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Ryzhov, V. (2004). The informational approach in art. Studies on the theory of art: the dialogue of natural sciences and the humanities. Moscow: OGI, pp. 123–232 [in Russian].
Seneca, L. A. (1995). The moral Letters to Lucia. Transl. from Latin A. Sodomora. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Sidorenko, V.F. (2002). Genesis of project culture. Voprosy filosofii. № 10. p. 10 [in Russian].
Denis Diderot, 1713-1784: Zeit, Werk, Wirkung (1984). In Verbindung mit Franz Josef Hausmann u. Hinrich hudde hrsg. von Titus Heydenreich. Zehn Beitr. Erlangen: UB, 171 p. (Erlanger Forschungen: R. A. Geisteswiss.; Bd. 34 [0423-3433]) [in German].
Gombrich, T. H. (1982). The Image and the Eye. Further Studies in the Psychology of Pictorial Representation. New York [in English].
Mondrian, P. (1999). Dialogue on the New Plastic. Art in Theory: 1900-1990. Massachusett, pp. 282–287 [in English].
Urfalino, P. (1996). L'invention de la politique culturelle. Paris: Ed. par Commité d'histoire du ministère de la Culture. La Documentation française [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
