Міжкультурна комунікація як складова формування соціокультурної компетенції студента під час навчання іноземній мові в системі вищої освіти

Автор(и)

  • Oksana Kovtun ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», Україна
  • Oleksandr Kovtun ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», Україна
  • Nataliia Ihnatenko ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177527

Ключові слова:

культурний простір, діалог культур, міжкультурна комунікація, іноземна мова, комунікативна компетенція.

Анотація

Мета дослідження – розкрити зміст і виявити особливості використання засад міжкультурної комунікації у процесі вивчення іноземних мов в освітньому середовищі вищої школи. Методологія дослідження передбачає комплексне використання загальнонаукових філософсько-культурологічних підходів до реалізації мети наукової розвідки та сукупність методів лінгвістики, педагогіки і соціології. Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні важливої проблематики міжкультурної комунікації як теоретико-методологічної основи засвоєння студентами іноземних мов у процесі навчання в системі вищої освіти. Висновки. Знання специфіки комунікативної поведінки дозволяє уникнути комунікативних помилок та є важливим аспектом навчання іноземній мові. Вивчаючи іноземні мови, необхідно приділяти увагу не тільки граматичному і лексичному складу мови, а й вербальному та невербальному впливу комунікації. Важливість вивчення культури іншого народу не викликає сумніву. З досвіду відомо, що носії іноземної мови терпимо ставляться до мовних помилок, але часто по-іншому ставляться до помилок культурних - вони справляють на них, навіть підсвідомо, негативне враження. Отже студенту необхідно знати особливості менталітету, культури іншомовної соціокультурної групи та розуміти важливість використовувати ці знання в певному соціокультурному контексті. Одна з кращих пропозицій створення ситуації міжкультурного спілкування на занятті, на наш погляд, - це використання рольових ігор на уроках іноземної мови, де створюється можливість «примірити на собі» ту чи іншу спірну ситуацію і усвідомити себе як джерело умовностей, прийнятих у конкретному суспільстві. Таким чином, міжкультурне спілкування базується на прийнятті відмінностей, дослідженні можливостей спілкування, вихованні нового погляду на реальність, сприйнятті іншої ментальності - все те, що у процесі міжкультурного спілкування починає усвідомлюватися як «культурний сенс».

Біографії авторів

Oksana Kovtun, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки,  теорії і методики початкової освіти

Oleksandr Kovtun, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту і практичної психології

Nataliia Ihnatenko, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

професор, кандидат педагогічних наук, декан педагогічного факультету

Посилання

Верещагин Е. М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. Москва, 1980. 183 с.

Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. Москва, 1990. 246 с.

Основы теории коммуникации: Учебник. Москва: Гардарики, 2005. 615 с.

Почебут Л. Г. Теория межкультурной коммуникативной компетентности // Наукові праці. Соціологія. 2012. Вип. 172. Т. 184. C. 14 –18.

Тер-Минасов С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. Москва, 2000. 240 с.

Яковлев О. Синергія культурних ідентичностей регіонів України // Музичне мистецтво і культура : науковий вісник. Одеса: Астропринт, 2014. №20. С. 376 - 384.

Byram, M. S. Teaching and Assessing Intercultural Communicative Competence. Clevedon, Philadelphia, Toronto, Sydney, Johannesburg: Multilingual Matters Ltd., 1997. 124 p.

Byram M., Nicols A., Stevens D. Developing Intercultural Competence in Practice. Great Britain: Cronwell Press Ltd., 2001. 283 p.

Common European Framework of Reference for languages: Learning, Teaching, Assessment. Strasbourg: Language Policy Unit, 1996.

Hirsh E. D. Cultural literacy: What every American needs to know. Boston: Houghton Mifflin, 1987. 251 p.

Vereshchahyn, E. M., Kostomarov V.H. (1980). Linguistic and Terrestrial Word Theory. Moskva [in Russian].

Vereshchahyn, E. M., Kostomarov, V. H. (1990). Language and culture: Linguistic and regional studies in the teaching of Russian as a foreign language. Moskva [in Russian].

The basics of communication theory. (2005). Moskva: Hardaryky [in Russian].

Pochebut, L. H. (2012). Theory of intercultural communicative competence. Naukovi pratsi. Sotsiolohiia, 172, vol. 184, 14–18 [in Ukrainian].

Ter-Mynasov, S. H. (2000). Language and Intercultural Communication. Moskva [in Russian].

Yakovlev, O. (2014). Synergy of cultural identities of Ukrainian regions. Muzychne mystetstvo i kultura : naukovyi visnyk. Odesa: Astroprynt, 20, 376 – 384 [in Ukrainian].

Byram, M. S. (1997). Teaching and Assessing Intercultural Communicative Competence. Clevedon, Philadelphia, Toronto, Sydney, Johannesburg: Multilingual Matters Ltd. [in English].

Byram, M., Nicols, A., Stevens D. (2001). Developing Intercultural Competence in Practice. Great Britain: Cronwell Press Ltd. [in English].

Common European Framework of Reference for languages: Learning, Teaching, Assessment (1996). Strasbourg: Language Policy Unit [in English].

Hirsh, E. D. (1987). Cultural literacy: What every American needs to know. Boston: Houghton Mifflin [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-28

Номер

Розділ

Культурологія