ПАРАДИГМА ХРИСТИЯНСЬКОГО СЛАВОСЛІВ’Я У ТВОРЧОСТІ Г. Ф. ГЕНДЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177789Ключові слова:
хоровое творчество Г. Ф. Генделя, «Te Deum “Dettingen”», английская хоровая музыка, христианское славословие.Анотація
Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної унікальності «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя в руслі християнської славословної традиції. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя в контексті не тільки індивідуального авторського стилю, але й еволюційних шляхів духовного хорового мистецтва Європи. Наукова новизна роботи визначена тим, що в ній вперше узагальнена поетика «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя у руслі християнської славословної традиції. Висновки. Хорова творчість Г.Ф. Генделя пов’язана з Англією, її політичною, культурно-історичною та хоровою традицією. Одним із «знаків» даного зв’язку можна вважати його п’ять композицій на тексти Te Deum (в англійській версії). Два найбільш масштабних генделевських Те Deum – Утрехтський (1713) та Деттингенський (1743) – присвячені завершенню війни за іспанський спадок і перемозі англійських та союзних австрійських військ над французами під Деттингеном. «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя народжений на перетині, з одного боку, арсеналу музичної риторики, пов’язаної з образами слави, хваління (квартовість, трубні гласи, семантика ре мажору тощо), з іншого – апелювання до фактурно-інтонаційних формул духовно-співацької славословної практики, що генетично сходить до традиції раннього Середньовіччя, зокрема, до амвросіанського співу (антифон, респонсорій, мелізматичний юбіляційний спів тощо).
Посилання
Благодарение и хвала. URL: http://damian.ru/_vstrechi/2017-09-29/d6.htm (дата звернення: 08.11. 2018 р.).
Гимн Кэдмона. URL: http://samlib.ru/z/zaslawskij_w_a/anglosaxon.shtml (дата звернення: 19.11. 2018 р.).
Глория. URL: https://ru.wiktionary.org/wiki/Глория (дата звернення: 12.11.2018 р.).
Гурин С. П. О славе Божией // Труды Саратовской православной духовной семинарии. 2009. № 3. С. 94-110.
Иов (Гумеров). Что такое «слава» в христианском понимании? URL: pravoslavie.ru/7140.html (дата звернення: 08.11. 2018 р.).
Кириллина Л. В. Гендель. М.: Молодая гвардия, 2017. 479 с.
Козлова Т. А. Славословие как выражение величайшей благодарности // Актуальные проблемы современности в научном и творческом осмыслении студентов, аспирантов и докторантов. М.: «Перо», 2017. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=28337223 (дата звернення: 18.11. 2018 р.).
Колпакова Г.С. Искусство Византии. Ранний и средний периоды. СПб.: Издательская Группа «Азбука-классика», 2010. 528 с.
Консон Г. Концепция мировоззрения Г. Ф. Генделя в контексте его ораториального творчества // Международный отдел. International Division. 2017. № 1. С. 74-87.
Ливанова Т. Н. Бах и Гендель (Проблемы стиля) // Русская книга о Бахе. М.: Музыка, 1986. С. 184-204.
Ливерий (Воронов), протоиерей. Догматическое богословие. URL: https://azbuka.ru/otechnik/Liverij-Voronov/ (дата звернення: 12.11. 2018 р.).
Малков П. Ю. Бах и Гендель: два религиозных мировоззрения в музыке // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 5: Музыкальное искусство христианского мира. 2007. № 1 (1). С. 133-139.
Муравська О. В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX століть. Одеса: Астропринт, 2017. 564 с.
Роллан Р. Гендель. М.: Музыка, 1984. 256 с.
Рубаха Е. А. Оратория Г. Ф. Генделя «Самсон». Как исполнять музыку Генделя. Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2001. 256 с.
Слава Божия. URL: https://azbuka.ru/slava-bozhiya (дата звернення: 12.11. 2018 р.).
Трубенок Е. А. Te Deum: основные жанровые модели: дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.02 / Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского. Москва, 2015. 373 с.
Хвала. URL: http://yakov.works/spravki/4_faith_ukaz/22_h_vera/hvala.htm (дата звернення; 08.11. 2018 р.).
Цветков П. И. О происхождении гимна Te Deum laudamus (Тебе Бога хвалим). URL: https://azbyka.ru/otechnik/Petr_Cvetkov/o-proishozhdenii-gimna-te-deum-laudamus-tebe-boga-hvalim/ (дата звернення: 08.11. 2018 р.).
Francesco Antonio Urio. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/ Francesco_Antonio_Urio (дата звернення: 14. 12. 2018 р.).
Blagodareniye i khvala (2018). Retrieved from http://damian.ru/_vstrechi/2017-09-29/d6.htm
Gimn Kedmona (2018). Retrieved from http://samlib.ru/z/zaslawskij_w_a/anglosaxon.shtml
Gloriya (2018). Retrieved from https://ru.wiktionary.org/wiki/Глория
Gurin, S. P. (2009). About the glory of God. Trudy Saratovskoy pravoslavnoy dukhovnoy seminarii. 3, 94-110 [in Russian].
Iov (Gumerov) (2018). What is «glory» in the Christian sense? Retrieved from pravoslavie.ru/7140.html
Kirillina, L. V. (2017). Handel. Moscow: Molodaya gvardiya [in Russian].
Kozlova, T. A. (2017). Praise as an expression of the greatest gratitude. Retrieved from https://elibrary.ru/item.asp?id=28337223
Kolpakova, G. S. (2010). The art of Byzantium. Early and middle periods. St. Petersburg: Izdatel'skaya Gruppa «Azbuka-klassika» [in Russian].
Konson, G. (2017). The concept of the worldview of G. F. Handel in the context of his oratorio creativity. Mezhdunarodnyy otdel. International Division. 1, 74-87 [in Russian].
Livanova, T. N. (1986). Bach and Handel (Style Problems). Russkaya kniga o Bakhe. Moscow: Muzyka [in Russian].
Liveriy (Voronov), protoierey (2018). Dogmatic theology. Retrieved from https://azbuka.ru/otechnik/Liverij-Voronov/
Malkov, P. YU. (2007). Bach and Handel: two religious worldviews in music. Vestnik Pravoslavnogo Svyato-Tikhonovskogo gumanitarnogo universiteta. Seriya 5: Muzykal'noye iskusstvo khristianskogo mira. 1, 133-139 [in Russian].
Muravs'ka, O. V. (2017). Schiphristian paradigm of the European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
Rollan, R. (1984). Handel. Moscow: Muzyka [in Russian].
Rubacha, S. A. (2001). Oratorio G. F. Handel "Samson". How to play the music of Handel. Yekaterinburg: Izdatel'stvo Ural'skogo universiteta [in Russian].
Glory of God (2018). Retrieved from https://azbuka.ru/slava-bozhiya
Trubenok, Ye. A. (2015). Te Deum: main genre models. Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
Praise (2018). Retrieved from http://yakov.works/spravki/4_faith_ukaz/22_h_vera/hvala.htm
Tsvetkov, P. I. (2018). On the origin of the anthem Te Deum laudamus (we praise God to you). Retrieved from https://azbyka.ru/otechnik/Petr_Cvetkov/o-proishozhdenii-gimna-te-deum-laudamus-tebe-boga-hvalim/
Francesco Antonio Urio (2018). Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/ Francesco_Antonio_Urio
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.