ПАРАДИГМА ХРИСТИЯНСЬКОГО СЛАВОСЛІВ’Я У ТВОРЧОСТІ Г. Ф. ГЕНДЕЛЯ

Автор(и)

  • Anzhelika Tatarnikova Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177789

Ключові слова:

хоровое творчество Г. Ф. Генделя, «Te Deum “Dettingen”», английская хоровая музыка, христианское славословие.

Анотація

Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної унікальності «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя в руслі християнської славословної традиції. Методологія роботи  спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя в контексті не тільки індивідуального авторського стилю, але й еволюційних шляхів духовного хорового мистецтва Європи. Наукова новизна роботи визначена тим, що в ній вперше узагальнена поетика «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя у руслі християнської славословної традиції. Висновки. Хорова творчість Г.Ф. Генделя пов’язана з Англією, її політичною, культурно-історичною та хоровою традицією. Одним із «знаків» даного зв’язку можна вважати його п’ять композицій на тексти Te Deum (в англійській версії). Два найбільш масштабних генделевських Те Deum – Утрехтський (1713) та Деттингенський (1743) – присвячені завершенню війни за іспанський спадок і перемозі англійських та союзних австрійських військ над французами під Деттингеном. «Te Deum “Dettingen”» Г. Ф. Генделя народжений на перетині, з одного боку, арсеналу музичної риторики, пов’язаної з образами слави, хваління (квартовість, трубні гласи, семантика ре мажору тощо), з іншого – апелювання до фактурно-інтонаційних формул духовно-співацької славословної практики, що генетично сходить до традиції раннього Середньовіччя, зокрема, до амвросіанського співу (антифон, респонсорій, мелізматичний юбіляційний спів тощо).

Біографія автора

Anzhelika Tatarnikova, Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри хорового диригування

Посилання

Благодарение и хвала. URL: http://damian.ru/_vstrechi/2017-09-29/d6.htm (дата звернення: 08.11. 2018 р.).

Гимн Кэдмона. URL: http://samlib.ru/z/zaslawskij_w_a/anglosaxon.shtml (дата звернення: 19.11. 2018 р.).

Глория. URL: https://ru.wiktionary.org/wiki/Глория (дата звернення: 12.11.2018 р.).

Гурин С. П. О славе Божией // Труды Саратовской православной духовной семинарии. 2009. № 3. С. 94-110.

Иов (Гумеров). Что такое «слава» в христианском понимании? URL: pravoslavie.ru/7140.html (дата звернення: 08.11. 2018 р.).

Кириллина Л. В. Гендель. М.: Молодая гвардия, 2017. 479 с.

Козлова Т. А. Славословие как выражение величайшей благодарности // Актуальные проблемы современности в научном и творческом осмыслении студентов, аспирантов и докторантов. М.: «Перо», 2017. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=28337223 (дата звернення: 18.11. 2018 р.).

Колпакова Г.С. Искусство Византии. Ранний и средний периоды. СПб.: Издательская Группа «Азбука-классика», 2010. 528 с.

Консон Г. Концепция мировоззрения Г. Ф. Генделя в контексте его ораториального творчества // Международный отдел. International Division. 2017. № 1. С. 74-87.

Ливанова Т. Н. Бах и Гендель (Проблемы стиля) // Русская книга о Бахе. М.: Музыка, 1986. С. 184-204.

Ливерий (Воронов), протоиерей. Догматическое богословие. URL: https://azbuka.ru/otechnik/Liverij-Voronov/ (дата звернення: 12.11. 2018 р.).

Малков П. Ю. Бах и Гендель: два религиозных мировоззрения в музыке // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 5: Музыкальное искусство христианского мира. 2007. № 1 (1). С. 133-139.

Муравська О. В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX століть. Одеса: Астропринт, 2017. 564 с.

Роллан Р. Гендель. М.: Музыка, 1984. 256 с.

Рубаха Е. А. Оратория Г. Ф. Генделя «Самсон». Как исполнять музыку Генделя. Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2001. 256 с.

Слава Божия. URL: https://azbuka.ru/slava-bozhiya (дата звернення: 12.11. 2018 р.).

Трубенок Е. А. Te Deum: основные жанровые модели: дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.02 / Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского. Москва, 2015. 373 с.

Хвала. URL: http://yakov.works/spravki/4_faith_ukaz/22_h_vera/hvala.htm (дата звернення; 08.11. 2018 р.).

Цветков П. И. О происхождении гимна Te Deum laudamus (Тебе Бога хвалим). URL: https://azbyka.ru/otechnik/Petr_Cvetkov/o-proishozhdenii-gimna-te-deum-laudamus-tebe-boga-hvalim/ (дата звернення: 08.11. 2018 р.).

Francesco Antonio Urio. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/ Francesco_Antonio_Urio (дата звернення: 14. 12. 2018 р.).

Blagodareniye i khvala (2018). Retrieved from http://damian.ru/_vstrechi/2017-09-29/d6.htm

Gimn Kedmona (2018). Retrieved from http://samlib.ru/z/zaslawskij_w_a/anglosaxon.shtml

Gloriya (2018). Retrieved from https://ru.wiktionary.org/wiki/Глория

Gurin, S. P. (2009). About the glory of God. Trudy Saratovskoy pravoslavnoy dukhovnoy seminarii. 3, 94-110 [in Russian].

Iov (Gumerov) (2018). What is «glory» in the Christian sense? Retrieved from pravoslavie.ru/7140.html

Kirillina, L. V. (2017). Handel. Moscow: Molodaya gvardiya [in Russian].

Kozlova, T. A. (2017). Praise as an expression of the greatest gratitude. Retrieved from https://elibrary.ru/item.asp?id=28337223

Kolpakova, G. S. (2010). The art of Byzantium. Early and middle periods. St. Petersburg: Izdatel'skaya Gruppa «Azbuka-klassika» [in Russian].

Konson, G. (2017). The concept of the worldview of G. F. Handel in the context of his oratorio creativity. Mezhdunarodnyy otdel. International Division. 1, 74-87 [in Russian].

Livanova, T. N. (1986). Bach and Handel (Style Problems). Russkaya kniga o Bakhe. Moscow: Muzyka [in Russian].

Liveriy (Voronov), protoierey (2018). Dogmatic theology. Retrieved from https://azbuka.ru/otechnik/Liverij-Voronov/

Malkov, P. YU. (2007). Bach and Handel: two religious worldviews in music. Vestnik Pravoslavnogo Svyato-Tikhonovskogo gumanitarnogo universiteta. Seriya 5: Muzykal'noye iskusstvo khristianskogo mira. 1, 133-139 [in Russian].

Muravs'ka, O. V. (2017). Schiphristian paradigm of the European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].

Rollan, R. (1984). Handel. Moscow: Muzyka [in Russian].

Rubacha, S. A. (2001). Oratorio G. F. Handel "Samson". How to play the music of Handel. Yekaterinburg: Izdatel'stvo Ural'skogo universiteta [in Russian].

Glory of God (2018). Retrieved from https://azbuka.ru/slava-bozhiya

Trubenok, Ye. A. (2015). Te Deum: main genre models. Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].

Praise (2018). Retrieved from http://yakov.works/spravki/4_faith_ukaz/22_h_vera/hvala.htm

Tsvetkov, P. I. (2018). On the origin of the anthem Te Deum laudamus (we praise God to you). Retrieved from https://azbyka.ru/otechnik/Petr_Cvetkov/o-proishozhdenii-gimna-te-deum-laudamus-tebe-boga-hvalim/

Francesco Antonio Urio (2018). Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/ Francesco_Antonio_Urio

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-28

Номер

Розділ

Мистецтвознавство