РОЗКРИТТЯ ІДЕЙНО-ОБРАЗНОГО ЗМІСТУ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ У БАЛЕТАХ ХАНСА ВАН МАНЕНА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177796Ключові слова:
музика, хореографія, інтерпретація, Ханс ван МаненАнотація
Мета статті – з’ясувати специфіку інтерпретації класичної музики у балетах Ханса ван Манена. Методологія дослідження ґрунтується на використанні системно-аналітичного методу у поєднанні з виконавським підходом. Наукова новизна полягає в розкритті ідейно-образного змісту класичної музики в балетах Ханса ван Манена. Висновки. Ханс ван Манен у своїй творчості жанрову природу музики підкреслює за допомогою оригінальних способів їх трансформації. Стиль Х. ван Манена – це поєднання елементів класики й модерну. Він віддає перевагу безсюжетним постановкам, при цьому абстрактна ясність танцювальних рухів виражає ідею хореографа про гармонію у світі, пошук якщо не сенсу життя, то точки опори. За відсутності конкретної фабули його спектаклі розкривають нюанси людських стосунків.
Посилання
Асафьев Б. Книга о Стравинском. Ленинград: Музыка, 1977. 276 с.
Асафьев Б. В. О балете. Статьи, рецензии, воспоминания. Ленинград : Музыка, 1974. 296 с.
Богданов-Березовский В. Статьи о балете. Ленинград: Сов. композитор, 1962. 204 с.
Вершинина И. Музыка в балетном театре. Русская художественная культура конца XIX – начала XX века (1908–1917). Москва: Наука, 1977. Кн. 3: Зрелищные искусства и музыка. С. 365–381.
Давыдов С. Об интонационном анализе музыкально-хореографического образа (к вопросу о комплексном изучении хореографического произведения): автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. искусствоведения. Москва: ГИТИС, 1984. 23 с.
Дулова Е. Балетный жанр как музыкальный феномен (русская традиция конца XVIII – начала XX века): исследование. Москва: Четыре четверти, 1999. 378 с.
Куриленко Е. Понятие жанра современного балета. Музыка и хореография современного балета: сб. ст. Москва: Искусство, 1982. Вып. 4. С. 87–105.
Розанова Ю. Симфонические принципы балетов Чайковского. Москва: Музыка, 1976. 159 с.
Слонимский Ю. Драматургия балетного театра XIX века. Москва: Искусство, 1977. 345 с.
Холопова В. Музыкально-хореографические формы русского классического балета. Музыка и хореография современного балета. Москва: Музыка, 1982. С. 57–72.
Asafiev, B. (1977). The book is about Stravinsky. Leningrad: Muzyika, 276 [in Russian].
Asafiev, B.V. (1974). About ballet. Articles, reviews, memoirs. Leningrad: Muzyika, 296 [in Russian].
Bogdanov-Berezovsky, V. (1962). Articles about the ballet. Leningrad: Sovetskiy kompozitor, 204 [in Russian].
Vershinina, I. (1977). «Music in the ballet theater». Russian art culture of the late XIX beginning of the XX century (1908–1917). Moscow: Nauka, Book. 3: Spectacular arts and music, 365–381 [in Russian].
Davydov, S. (1984). On the intonational analysis of the musical-choreographic image (to the question of the complex study of the choreographic work): D.Ed. Moscow: GITIS, 23 [in Russian].
Dulova, E. (1999). Ballet genre as a musical phenomenon (Russian tradition of the late XVIII – early XX century): research. Moscow: Chetyire chetverti, 378 [in Russian].
Kurylenko, E. (1982). «The concept of the genre of modern ballet» . Music and choreography of modern ballet. Moscow: Iskusstvo, issue 4, 87–105 [in Russian].
Rozanova, Yu. (1976). Symphonic principles of Tchaikovsky’s ballets. Moscow: Muzyika, 159 [in Russian].
Slonimsky, Yu. (1977). Dramaturgy of the ballet theater of the XIX century. Moscow: Iskusstvo, 345 [in Russian].
Kholopova, V. (1982). «Musical-choreographic forms of Russian classical ballet». Music and choreography of modern ballet. Moscow: Muzyika, 57–72 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
