РОЗКРИТТЯ ІДЕЙНО-ОБРАЗНОГО ЗМІСТУ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ У БАЛЕТАХ ХАНСА ВАН МАНЕНА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177796Ключові слова:
музика, хореографія, інтерпретація, Ханс ван МаненАнотація
Мета статті – з’ясувати специфіку інтерпретації класичної музики у балетах Ханса ван Манена. Методологія дослідження ґрунтується на використанні системно-аналітичного методу у поєднанні з виконавським підходом. Наукова новизна полягає в розкритті ідейно-образного змісту класичної музики в балетах Ханса ван Манена. Висновки. Ханс ван Манен у своїй творчості жанрову природу музики підкреслює за допомогою оригінальних способів їх трансформації. Стиль Х. ван Манена – це поєднання елементів класики й модерну. Він віддає перевагу безсюжетним постановкам, при цьому абстрактна ясність танцювальних рухів виражає ідею хореографа про гармонію у світі, пошук якщо не сенсу життя, то точки опори. За відсутності конкретної фабули його спектаклі розкривають нюанси людських стосунків.
Посилання
Асафьев Б. Книга о Стравинском. Ленинград: Музыка, 1977. 276 с.
Асафьев Б. В. О балете. Статьи, рецензии, воспоминания. Ленинград : Музыка, 1974. 296 с.
Богданов-Березовский В. Статьи о балете. Ленинград: Сов. композитор, 1962. 204 с.
Вершинина И. Музыка в балетном театре. Русская художественная культура конца XIX – начала XX века (1908–1917). Москва: Наука, 1977. Кн. 3: Зрелищные искусства и музыка. С. 365–381.
Давыдов С. Об интонационном анализе музыкально-хореографического образа (к вопросу о комплексном изучении хореографического произведения): автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. искусствоведения. Москва: ГИТИС, 1984. 23 с.
Дулова Е. Балетный жанр как музыкальный феномен (русская традиция конца XVIII – начала XX века): исследование. Москва: Четыре четверти, 1999. 378 с.
Куриленко Е. Понятие жанра современного балета. Музыка и хореография современного балета: сб. ст. Москва: Искусство, 1982. Вып. 4. С. 87–105.
Розанова Ю. Симфонические принципы балетов Чайковского. Москва: Музыка, 1976. 159 с.
Слонимский Ю. Драматургия балетного театра XIX века. Москва: Искусство, 1977. 345 с.
Холопова В. Музыкально-хореографические формы русского классического балета. Музыка и хореография современного балета. Москва: Музыка, 1982. С. 57–72.
Asafiev, B. (1977). The book is about Stravinsky. Leningrad: Muzyika, 276 [in Russian].
Asafiev, B.V. (1974). About ballet. Articles, reviews, memoirs. Leningrad: Muzyika, 296 [in Russian].
Bogdanov-Berezovsky, V. (1962). Articles about the ballet. Leningrad: Sovetskiy kompozitor, 204 [in Russian].
Vershinina, I. (1977). «Music in the ballet theater». Russian art culture of the late XIX beginning of the XX century (1908–1917). Moscow: Nauka, Book. 3: Spectacular arts and music, 365–381 [in Russian].
Davydov, S. (1984). On the intonational analysis of the musical-choreographic image (to the question of the complex study of the choreographic work): D.Ed. Moscow: GITIS, 23 [in Russian].
Dulova, E. (1999). Ballet genre as a musical phenomenon (Russian tradition of the late XVIII – early XX century): research. Moscow: Chetyire chetverti, 378 [in Russian].
Kurylenko, E. (1982). «The concept of the genre of modern ballet» . Music and choreography of modern ballet. Moscow: Iskusstvo, issue 4, 87–105 [in Russian].
Rozanova, Yu. (1976). Symphonic principles of Tchaikovsky’s ballets. Moscow: Muzyika, 159 [in Russian].
Slonimsky, Yu. (1977). Dramaturgy of the ballet theater of the XIX century. Moscow: Iskusstvo, 345 [in Russian].
Kholopova, V. (1982). «Musical-choreographic forms of Russian classical ballet». Music and choreography of modern ballet. Moscow: Muzyika, 57–72 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
