ЕСТЕТИЧНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКОВОГО ІКОНОПИСУ В СУЧАСНОМУ САКРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ

Анотація

Мета статті – визначити вплив естетичних традицій українського бароко на розвиток сучасного іконопису. Методологія дослідження заснована на сучасних мистецтвознавчих і культурологічних концепціях, основою яких є міждисциплінарний та комплексний підходи. Для здійснення мети дослідження  були використані: історико-культурний (для дослідження історичної динаміки формування, становлення та розвитку стилю українське бароко) та історично-порівняльний методи (для вивчення специфіки еволюціонування та трансформації естетичних традицій українського бароко в ретроспективі);  метод художнього аналізу (для виявлення специфіки образної системи барокового іконопису); типологічний та системно-структурний методи (для ефективного структурування творів іконописного мистецтва за авторством, хронологією та зв’язками з естетичними традиціями українського бароко), а також метод стилістичного мистецтвознавчого та порівняльного аналізу (для виявлення специфіки живописної стилістики та техніко-технологічних прийомів характерних для сучасних українських іконописців). Наукова новизна. Досліджено історичні, політичні та соціокультурні фактори, що вплинули на формування особливостей барокового іконопису на території українських земель в ХVІІ–ХVІІІ ст.; визначено характерні риси, естетичну та стилістичну специфіку іконописного мистецтва доби українського бароко; окреслено сучасні тенденції, проблематику та перспективи розвитку естетичних традицій українського бароко у вітчизняному іконописному мистецтві. Висновки. На початку ХХІ  ст. соціокультурний та соціомистецький простір в Україні характеризується надзвичайно сприятливими умовами для розвитку сучасного напрямку іконопису та творчих експериментів у контексті барокової стилізації, в тому числі створення ікон інспірованих естетикою доби українського бароко. Використання елементів українського іконопису ХVІІ–ХVІІІ ст. сучасними художниками, застосування тривимірної перспективи, зображення Христа, Богородиці, архангелів та апостолів у національному вбранні, з типовими українськими рисами обличчя – символічний натяк на необхідність пошуку святості в реальному житті.