ВИДІННЯ РАДОСТІ У «ФАУСТ-СИМФОНІЇ» Ф. ЛІСТА ЯК ВТІЛЕННЯ ЕПОХАЛЬНОГО СИМВОЛУ РОМАНТИЗМУ

Автор(и)

  • Анжеліка Татарнікова

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.191380

Анотація

Мета дослідження – виявлення «видіння Радості» у романтичному ідеалотворенні як історичній транс- формації концепції мистецтва І. Канта – Л. Бетховена від проторомантизму штюрмерів до романтичної Мрії, по- даної у ряді композицій різних авторів і спеціально у «Фауст-симфонії» Ф.Ліста. Методологічною основою роботи є герменевтичний метод аналізу артефактів і мислення у цілому, представлений у працях О. Лосєва, Б. Асаф‘єва, Б. Яворського  та  інших  авторів,  у  тому   числі   у   культурологізованому   музикознавстві   книг   О. Маркової, О. Муравської та їх вихованців. Наукова новизна зумовлена самостійністю підходу до розуміння смислу проекцій генія Л. Бетховена у творчі звершення романтичної доби, оригінальністю герменевтичного аналізу риторичних вимірів виразності творів Ф.Ліста та інших авторів. Висновки. Вперше у культурологічних і мистецтвознавчих до- слідженнях виділене кантіанство Л. Бетховена як змістовна ідея Преображення світу мистецтвотворенням в його романтичній символізації, в якій очевидним є зменшення соціального обґрунтування ідеального початку і нарос- тання риторичної умовності втілення, спрямованого до мрії-Марення символістів – на матеріалі бетховеніанства М. Глинки, Р. Вагнера, Г. Малера і спеціально виразності «Фауст-симфонії» Ф. Ліста. Остання подає Видіння жі- ночого початку світу як Радість-Втіху у вирії маскулінного дисгармонічного буття

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-22

Номер

№ 4 (2019)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.