ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЕВАНТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196580Ключові слова:
"пряма" екранізація, "авторська", екранізація, фільм за мотивами, ігрове кіноАнотація
Мета дослідження – виявлення характерних рис української екранізації в період 70-х років ХХ століття шляхом дослідження питань, пов’язаних з встановленням взаємозв’язку між фільмом та літературним першоджерелом; визначення міри залежності відмінностей фільму від твору письменника, а також ступінь релевантності, відповідності книги і фільму. Методологічною основою дослідження є герменевтичні інтерпретації, що базуються на порівняльному аналізі ігрових фільмів з літературними першоджерелами, які лягли в основу екранізацій. Предметом дослідження стали фільми "Овод" М. Мащенка, "Лісова пісня. Мавка" Ю. Іллєнка та "Чорна курка та Підземні жителі" В. Греся. Наукова новизна полягає у відкритті принципових моментів концептуальних змін в умовах перекладу літературних творів на мову кіно. На матеріалі українських екранізацій певного історичного періоду, який виявився не достатньо охоплений науковими розвідками, проведені дослідження особливостей трансформації твору з одніє мовної системи в іншу. Висновки. Визначена релевантність українських екранізацій своїм першоджерелам. Простежені змістові трансформації літературних творів, які автономізувалися в самозначущі креативні елементи емблематичних кінотворів вітчизняних режисерів. Запропоновано класифікацію видів екранізації, які умовно можна позначити як "пряма екранізація", "авторська екранізація" та "за мотивами". Встановлено, що на інтерпретацію тлумачення літературної першооснови впливають такі чинники, як особисте авторське розуміння теми та ідеї твору, вплив історичного періоду, в момент якого створюється фільм, соціальні тенденції, що відбуваються в суспільстві та активне звернення до елементів національних традицій як складових для формування естетичних запитів репіцієнтів певної доби.Посилання
Бабишкін О. Українська література на екрані : Літературно-критичний нарис. Київ: Радянський пись-менник, 1966. 199 с.
Брюховецька Л. І. Режисура Юрія Іллєнка. Кіно-театр. 2006. No 2. С. 49–55.
Буряк Б. С. За законами краси. Київ: Дніпро, 1967. 260 с.
Буряк Б. С. Прогрес і світ прекрасного: Літературно-критичні статті. Київ: Радянський письменник, 1974. 359 с.
Вартанов А. Образы литературы в графике и кино. Москва: Акад. наук СССР. Ин-т истории искусств, 1961. 312 с.
Демин В. П. Позиция дебютанта. Кинопанорама. 1977. Вып. 2. C. 60–91.
Лессінг Г. Лаокоон / Г. Лессінг; пер. з англ. Є. Попович. – К. : Мистецтво, 1968. – 290 с.
Мусієнко О. С. Кінематограф Юрія Іллєнка: всі барви світу. Культура і життя. 2006. No 37. С. 2.
Мусієнко О. C. Телеекранізація. Яка вона? Культура і життя. 1976. 17 жовтня. С. 4.
Погрібна Л. З. Твори М. Коцюбинського на екрані. Київ : Наукова думка, 1971. 157 с.
Сергеев Е. Перевод с оригинала: Телеэкранизация русской литературной классики. Москва: Искус-ство, 1980. 200 c.
Стех М-Р. Фільм "Лісова пісня. Мавка" – неповторна творча візія Юрія Іллєнка // електрон. вид. Zik.ua. 05.03.2018. URI: https://www.zik.ua/news/2018/03/05/marko_r_steh_film_lisova_pisnya_mavka__svoierid a_nepovtorna_tvorcha_1278723 (дата звернення: 10.08.2019).
Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино. Москва: Наука, 1977. 575 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
