МУЗИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЯК ПРОЯВ ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220143Ключові слова:
інтерпретація, музично-виконавська діяльність, творчість, інтерпретаторська діяльність, вокаліст-виконавець, етапи процесу творчої інтерпретації.Анотація
Мета роботи. Стаття присвячена особливостям творчої інтерпретації музичних творів у вокальному виконавстві, а саме розгляду низки професійно-особистісних характеристик артистів-співаків, а також трьох взаємопов’язаних етапів процесу творчої інтерпретації. Методологічну основу дослідження становлять діалектична та системна методології, що застосовуються в області культурологічних досліджень. Використано загальнонаукові та логічні методи аналізу, синтезу, індукції і дедукції, історичного і компаративістського дослідження проблеми. Автором застосований герменевтичний підхід до вивчення сутності творчої інтерпретації як процесу встановлення об’єктивного значення, виявлення особистісного змісту об’єктів, що підлягають трактуванню. Наукова новизна роботи полягає в поглибленні уявлень про багатогранність досліджуваного явища, виявленні значущості творчого компонента в низці особистісних якостей сучасного вокаліста-виконавця. Висновки. Творче начало в музично-виконавській інтерпретації розкривається через індивідуальне наповнення суб’єктивно новим особистісно-забарвленим змістом об’єктивно існуючого авторського нотного тексту. При цьому, суб’єктивну цінність інтерпретаторської діяльності музикант-вокаліст набуває в процесі саморозкриття, самозбагачення, особистісного зростання. Перетворюючий вплив інтерпретації на виконавця пов’язаний з тим, що через творче спілкування з музичним твором, композитором, його епохою та всією художньої культурою, вокаліст-виконавець збагачує межі своєї особистості. Таким чином, творча інтерпретація в даній роботі визначається як комплексний прояв індивідуально-особистісних характеристик виконавця в процесі артистичного прочитання і реалізації музичного твору.
Посилання
Bochkarev, L. L. (2008). Psychology of musical activity. Moscow: Klassika ХХІ. [in Russian].
Buluchevsky, Y., Fomin, V. (2010). A short musical dictionary. Moscow: Muzyka. [in Russian].
Vygotsky, L. (2019). Psychology of art. Moscow: АСТ, Neoclassic. [in Russian].
Gadamer, H.-G. (1988). Truth and Method. Foundations of philosophical hermeneutics. Moscow: Progress. [in Russian].
Kashkadamova, N. (2014). Performing interpretation in the piano art of the twentieth century. Lviv: ККІНПАТРІ ЛТД. [in Ukrainian].
Kogan, G. M. (1977). At the gates of mastery. Moscow: Muzyka. [in Russian].
Korykhalova, N. P. (1979). Interpretation of music. Leningrad: Muzyka. [in Russian].
Losev, A. F. (2008). Music as a subject of logic. Moscow: Direct-Media. [in Russian].
Moskalenko, V. G. (1994). The creative aspect of musical interpretation. Kiev: НМАУ. [in Ukrainian].
Neuhaus, G. G. (1988). On the art of piano playing: Notes of a teacher. Moscow: Muzyka. [in Russian].
Feigin, M. (1973). Education and improvement of the musician-teacher. Moscow: Sovetskiy kompozitor. [in Russian].
Feinberg, S. E. (1969). Pianism as an art. Moscow: Muzyka. [in Russian].
Gubsky, E. F. & others (2009). Philosophical Encyclopedic Dictionary. Moscow: ИНФРА-М. [in Russian].
Kholopova, V. N. (2000). Music as a kind of art. St. Petersburg: Lan. [in Russian].
Tsagarelli, Y. (2008). Psychology of musical performance. St. Petersburg: Kompozitor. [in Russian].
Zhou Li. (2016). Formation of interpretive competence in the future of the people of the Сhina in the process of training in the main pedagogical foundation of Ukraine (Сandidate's dissertation). Kyiv. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
