І. СОЛЛЕРТИНСЬКИЙ ТА БАЛЕТНИЙ ТЕАТР 20–30-Х РР. ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220417Ключові слова:
Соллертинський Ігор, балетний театр, критика балету, хореографія, танець.Анотація
Мета дослідження – виявити концептуальні підходи І. Соллертинського до розвитку балетного театру в СРСР в 20–30-х рр. ХХ ст. Методологія. Застосування сукупності наукових методів, зокрема аналіз історіографії, порівняння, індукція, дозволили провести науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Вперше виявлено особливостей дослідницької оптики І. Соллертинського щодо розвитку балетного театру в СРСР в 20–30-х рр. ХХ ст. Висновки. Ставлення театрознавця до історії балетного мистецтва, зокрема в 20-30-х рр. ХХ ст. в СРСР, зумовлене ідеологічними догматами та тогочасною соціологічноорієнтованою методологією. Серед основних стратегій розвитку хореографічного мистецтва (за І. Соллертинським) – заперечення класичного танцю як позаідеологічного мистецького засобу, що не може задовольнити вимоги формування нової радянської людини, не може бути застосований у культурному будівництві; заперечення академічних балетних вистав М. Петіпа через застарілість мистецьких засобів; класова орієнтованість балету (пролетарії як основна дійова особа на сцені та цільова аудиторія); змістовність та дієвість вистав. Дослідницька оптика І. Соллертинського свідчить про його приналежність до соціологічної мистецтвознавчої школи, що згодом буде звинувачена в «вульгарному соціологізмі». Попри ідеологічне забарвлення праці І. Соллертинського увійшли до золотого фонду балетознавства.
Посилання
Bystrov, V. (2019). Vulgar Sociologism: The History of the Concept. Sociological Review, Vol. 18, 3, 286–308 [in Russian].
Bukina, T.V. (2017). "Revolution on pointes" by I.I. Sollertinskij: "vulgar" sociology of classical ballet. Bulletin of the Vaganova Ballet Academy, 5(52), 65–76 [in Russian].
Druskin, M.S. (1973). І.I. Sollertinskij on ballet. Sollertinskij I. Articles about ballet. Leningrad: Music, 7–13 [in Russian].
Kolesnikova, L.N. (2014). I.I. Sollertinskij and the musical theater of the late 1920s – 1930s. (Essays on the history of the national musical theater): monograph. Omsk: Izd-vo OGU [in Russian].
Pidlypska, A. (2020). Ballet of the USSR on the way to choreography in the optics of art criticism. Dance studies, Vol. 3, 3, 24–35 [in Ukrainian].
Sollertinskij, I.I. (1930). To the left of the twine. Rabochij i teatr, 8, 8 [in Russian].
Sollertinskij, I. (1928, June 17). For the new choreographic theater. Zhizn' iskusstva, 25, 4 [in Russian].
Sollertinskij, I.I. (1929, Оctober 6). What kind of ballet do we really need? Zhizn' iskusstva, 40, 5 [in Russian].
Sollertinskij, I. (1933). Musical theater on the threshold of October and the problem of opera and ballet heritage in the era of war communism. History of the Soviet Theater: Essays on Development / V.E. Rafalovich, E. M. Kuznecov (Eds.) Leningrad: Gosudarstvennoe izdatel'stvo hudozhestvennoj literatury. Vol. 1. Petrograd theaters on the threshold of October and during the era of war communism: 1917–1921, 291–356 [in Russian].
Sollertinskij, I. (1973). Articles about ballet. Leningrad: Music [in Russian].
Uchitel', K. (2013). About the unknown work of Ivan Sollertinskij. Opera musicologica, № 2(16), 69–74 [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.