ПРОЯВЛЕНИЙ СВІТ ФЕДОРА НЕДОШОВЕНКА – ХУДОЖНИКА І ПЕДАГОГА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277658Анотація
Мета дослідження – проаналізувати творчу спадщину художника-живописця і педагога Ф. І. Недошовенка, роботи якого представляють київську школу українського живопису другої половини XX ст. Діяльність художника, його художня практика – живописна, педагогічна – нерозривно повʼязана з глибоким осмисленням законів образотворчого мистецтва в контексті європейської художньої культури. Методологія статті формується сукупністю таких методів, як мистецтвознавчий, структурний аксіологічний методи. Як методи емпіричного дослідження творів мистецтва застосовано: спостереження, порівняння, експеримент. Абстрагування, аналіз і синтез використано на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження. Історичний метод і системний підхід – як методи теоретичних узагальнень. Наукова новизна полягає в осмисленні творчості художника, його мистецької і педагогічної діяльності, що зумовлено принципами художніх жанрів. Уперше проаналізовано здобутки в жанрі портрета, натюрморту, станкової картини, специфічних особливостях, засобах і прийомах художньої виразності кожного жанру у творчості художника. Висновки. Діяльність Ф. Недошовенка припадає на довоєнний і післявоєнний період у межах Київського державного художнього інституту, на території якого художник проживав з родиною і викладав. Змістом творчості митця в широкому сенсі була людина, багатообразна природа, людське життя. Практика історії світового мистецтва підтверджує, що правдиве відображення дійсності, оголошене реалістичною естетикою, є важливим обʼєктивним законом реалістичного мистецтва, якому художник навчав і навчався.
Ключові слова: спогади, родовід, витоки, школа, війна, педагогіка, станковий живопис, художньо-стилістичні особливості, композиція, картина, художній образ, колір, колорит.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.