ФАНАТСЬКА КУЛЬТУРА (ФАН-КУЛЬТУРА): ВІД СПОЖИВАННЯ МАСОВОЇ ДО ТВОРЕННЯ ПОПУЛЯРНОЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.302031Анотація
Мета статті – розкрити сутність фанатської культури, здійснити аналіз її еволюції від пасивного споживання продуктів масової культури до активного творення популярної культури. Методологія. Застосовано загальнонаукові методи: аналіз і синтез – для інтерпретації фанатських досліджень та розгляду сучасного наукового дискурсу. Порівняльний метод використовувався для порівняння особливостей і характеристик фан-культур, а також для того, щоб відобразити різницю між фанатами і фанатиками. Історичний метод дозволив показати еволюцію фан-культури. Наукова новизна полягає у виявленні сутності фанатських культур та їхнього внеску у творення сучасної популярної культури. Висновки. Визначено, що у широкому розумінні фан-культура – це специфічний спосіб життя фанатів певного культурного явища або носія певної культурної традиції. У вужчому сенсі фан-культура не є однорідним утворенням з однаковими характеристиками, тому термін «фан-культури» використовується для позначення низки різних груп фанатів, які об'єдналися навколо спільного інтересу до певного продукту масової культури.Обґрунтовано, що поява фан-спільнот як груп спільної творчості шанувальників літературних творів, телевізійних серіалів, коміксів, комп'ютерних ігор та інших продуктів масової культури стала яскравим феноменом творення популярної культури. З’ясовано, що інтенсивний розвиток цифрових технологій сприяв перенесенню фанатської комунікації в Інтернет і появі медіафендому як фан-спільноти в цифрову епоху. Встановлено, що цифрові практики медіафендому сприяють розширенню та збагаченню культурного розмаїття та творчості, додаючи нові смисли, інтерпретації, жанри та стилі до творення сучасної популярної культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.