Традиції ювелірного мистецтва Київської Русі (на прикладі скарбів Х–ХІІІ ст. з Рівненщини)

Анотація

Мета статті - дослідити особливості розвитку ювелірного мистецтва в Київській Русі на прикладі унікальних знахідок 1971 і 1975 рр. Торговицького і Дорогобузького скарбів Х–ХІІІ ст. на Рівненщині. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, системного, хронологічного, класифікаційного, термінологічного, порівняльного, та аналітичного методів, що дає змогу розкрити особливості розвитку ювелірного мистецтва Київської Русі на прикладі знахідок Торговицького і Дорогобузького скарбів Х–ХІІІ ст. з Рівненщини. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні та систематизації дослідження культурних пам’яток ювелірного мистецтва Русі, аналізі розвитку ювелірного мистецтва на прикладі знайдених артефактів Торговицького і Дорогобузького скарбів Х–ХІІІ ст. на Рівненщині. Висновки. Розвиток ювелірного мистецтва в Київській Русі значною мірою ілюструють знахідки скарбів, до складу яких входили жіночі та чоловічі прикраси – вироби із дорогоцінних металів. Серед унікальних пам’яток цього типу, виявлених за останні сорок років в Україні на землях Південно-Західної Русі (сучасна територія західних областей України) виділяються два скарби давньоруських речей з Рівненщини: випадково знайдений учнями Торговицької середньої школи Млинівського району 25 березня 1971 року і переданий до Рівненського краєзнавчого музею;  відкритий в 1975 році у житлі 3-А ХІІІ ст. під час археологічного дослідження городища літописного міста Дорогобуж у с. Дорогобуж Гощанського району археологічною експедицією Рівненського краєзнавчого музею. Можна стверджувати, що за часів Київської Русі ювелірне мистецтво з використанням художнього металу досягло високої майстерності й вишуканості, які знайшли своє продовження в різноманітних формах традиційного і сучасного українського декоративно-ужиткового мистецтва.