Роль симпозіумів у формуванні колекції декоративної керамічної скульптури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322889Анотація
Мета статті – визначити роль декоративної керамічної скульптури як основного продукту симпозіумів у формуванні колекції музею. Методологія дослідження. Для досягнення мети дослідження були використані методи загальнонаукові та спеціальні, зокрема: аналітичний для узагальнення результатів існуючих наукових досліджень за темою статті, історико-культурологічний метод дозволив простежити історичну еволюцію колекції музею, починаючи з моменту заснування музею у 1986 році до 2024 року, також художньо-стилістичний. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні важливості сучасної керамічної скульптури, яка становить основу колекції Національного музею-заповідника українського гончарства, та в аналізі значення ключових симпозіумів декоративної скульптури, що проходили в Опішному, для розвитку та наповнення цієї колекції. Дослідження демонструє, що завдяки симпозіумам музей отримав значну кількість експонатів, які відображають сучасні тенденції в українському керамічному мистецтві та стали основою для подальшого наукового вивчення і збереження культурної спадщини. Висновки. У статті визначено провідну роль симпозіумів декоративної керамічної скульптури та створених на них робіт як фундаментального елемента формування колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Завдяки використанню аналітичного, історико-культурологічного та художньо-стилістичного методів, було простежено еволюцію колекції від моменту заснування музею у 1986 році до серії симпозіумів, що розпочалась у 1997 році, давши старт формуванню експозиції монументальної скульптури просто неба, і до 2024 року, коли в Опішному було проведено останній на момент написання статті симпозіум.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
