Вплив жанру романсу на українську естрадну пісню XX століття крізь призму соціокультурних змін
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322904Анотація
Мета роботи: дослідити формування та еволюцію українського романсу як жанру музичного мистецтва, аналізуючи його зв’язок з народною піснею, літературною поезією та європейськими музичними впливами, а також визначити роль романсу в розвитку української музичної культури. Методологія роботи: використано історико-теоретичний підхід, що включає аналіз музичних та літературних джерел, а також порівняльний метод для виявлення зв’язків між українським романсом та іншими жанрами європейської музичної традиції. Наукова новизна: вперше в комплексному контексті проаналізовано взаємодію українського романсу з літературною поезією, зокрема втілення поетичних образів у музиці, а також висвітлено вплив європейського романтизму на розвиток українського музичного жанру. Висновки: український романс сформувався як результат синтезу народної музичної традиції, європейської романтичної естетики та поезії. Він набув унікальних рис, що визначають його жанрову ідентичність та значущість у контексті національної культури. Автором досліджується вплив жанру романсу на становлення і розвиток української естрадної пісні XX століття крізь призму соціокультурних змін відповідної епохи. Розглянувши історичні, соціальні та культурні чинники, було визначено, що ці чинники зумовили популярність романсу як одного з найліричніших жанрів, який вплинув на естетику та тематичний напрямок української естрадної пісні. Аналіз мелодійних та поетичних особливостей, характерних для романсу, довів, що риси українського романсу знайшли своє відображення у творчості видатних українських композиторів і виконавців естрадної пісні XX століття.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.