Становлення і розвиток протестантської музичної традиції Київщини наприкінці ХХ – першій чверті ХХІ століття (на прикладі хорової творчості баптистських композиторів)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322923Анотація
Мета дослідження – проаналізувати творчість композиторів, авторів хорових піснеспівів для богослужбового вжитку й концертного виконання в протестантських церквах баптистської деномінації Київщини кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття. Методологія дослідження передбачала застосування низки методів, серед яких біографічний, персонологічний, історико-культурний, музично-аналітичний, емпіричний, які дозволили створити цілісну панораму розвитку баптистської музичної традиції Київщини періоду Незалежності. Наукова новизна дослідження полягає у систематизації інформації про творчу діяльність протестантських композиторів київського регіону; введення до наукового обігу корпусу українських духовних хорових творів, що репрезентують богослужбову та концертну практику баптистської церкви. Висновки. Композиторська творчість в протестантських церквах Київщини у часи СРСР була аматорською. Професійний етап розвитку оригінальної української баптистської музики розпочався в 1990-х роках. Першою композиторкою з професійною освітою стала Світлана Острова, яка заклала підвалини професійної композиторської творчості баптистської церкви в Україні та виростила плеяду церковних композиторів. Творчий доробок Івана Мілєєва, Павла Сидька, Сергія Хащука, Володимира Хлисти, Віталія Григора демонструє як тяглість конфесійних музичних традицій баптистської церкви, так і оновлення стилістики й композиторської техніки в сучасній хоровій протестантській композиторській творчості.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
