Скульптура Вадима Сідура «Пам'ятник загиблим дітям» (1968) – унікальний експонат колекції Дніпровського художнього музею

Анотація

Мета статті полягає в репрезентації та аналізі скульптурного твору Вадима Сідура «Пам’ятник загиблим дітям» (1968), реактуалізації цього унікального предмету зберігання колекції Дніпровського художнього музею з точки зору надбань саме українського образотворчого мистецтва ХХ століття. Методологія дослідження заснована на використанні комплексного підходу в застосуванні таких загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, як аналітичний, історико-хронологічний, систематизації та узагальнення, що дало можливість ґрунтовно розглянути заявлену проблематику та отримати відповідні висновки. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було застосовано комплексний підхід до аналізу та узагальнення низки питань щодо репрезентації скульптурного твору Вадима Сідура «Пам’ятник загиблим дітям» (1968) з колекції Дніпровського художнього музею та повернення постаті митця до вітчизняного мистецтвознавчого дискурсу. Висновки. Дніпровський художній музей до свого 110-річчя отримав унікальне поповнення колекції – скульптурний твір Вадима Сідура «Пам’ятник загиблим дітям» (1968 р.). Робота належить до низки лаконічних художніх образів митця 1960-х років в яких автор здійснює спробу осягнути та відрефлексувати власну воєнну травму. Саме твори такої трагічної тональності, принесли митцю світове визнання. Презентований метафоричний художній образ, резонує як пряма мистецька проєкція нашого сьогодення. Поява оригінального твору всесвітньо відомого скульптора в музейній колекції – знаковий епізод в історії формування відділу сучасного образотворчого мистецтва. Ця подія інспірує процес повернення як самої персони видатного митця так і його творчості до локального та всеукраїнського мистецтвознавчого дискурсу, що є вельми актуальним, з огляду на необхідність реактуалізації та переосмислення надбань української культури та спростування викривлень історії вітчизняного образотворчого мистецтва.