Українська музична культура в XVII ст. в контексті протистояння міграції київських співаків до Московії
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327983Ключові слова:
київські співаки, музичні капели, багатоголосий спів, братські хори, музичні композиціїАнотація
Мета роботи – проаналізувати новий етап в розвитку української музичної культури в XVІI ст. і з’ясувати причини протистояння та масового повернення київських співаків і композиторів до України. Методологія дослідження включає системний аналіз, що сприяв аналізу стану музичної культури в даний період. Для окреслення часових характеристик досліджуваного матеріалу використано хронологічний метод. Актуальність публікації пов’язана із зростаючим інтересом до причин протистояння між українською владою і київських ієрархів та московським царем. Наукова новизна дослідження полягає в дослідженні творчого шляху окремих співаків та композиторів київської школи XVII ст., з’ясовано причини відмови київських ієрархів посилати співаків до Московії. Недостатньо вивченими залишаються ряд питань, пов’язаних із висвітленням більш повної картини особливостей розвитку української музичної культури в XVIІ ст. Висновки. Проаналізовано новий етап у розвитку української музичної культури, який розпочався в XVІI ст. Досліджено творчий шлях співаків, композиторів і теоретиків київської школи зазначеного періоду. З’ясовано причини протистояння та масового повернення київських співаків та композиторів з Московії. Головна причина відмови царським посланцям у відправці українських співаків до Москви полягала в загостренні відносин між державами.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.