Діяльність інклюзивних театрів в Україні: особливості реалізації ідеї різноманітності

Анотація

Мета статті – виявити особливості діяльності інклюзивних театрів в Україні крізь призму проблематики реалізації ідеї різноманітності. Методологія дослідження. Застосовано термінологічний метод, метод типологічного аналізу, метод функціонального аналізу, метод синтезу, а також метод систематизації та узагальнення з метою розгляду та наукового обґрунтування концепції інклюзивного театру, виявлення особливостей його діяльності в Україні, уточнення соціальної місії та ін. Наукова новизна. Розглянуто поняття інклюзії як важливої соціальної концепції ХХІ ст.; уточнено визначення, характерні особливості, специфіку, різновиди та соціальну місію інклюзивного театру; досліджено інклюзивний театр як самостійний напрям сучасного театрального мистецтва в Україні; на прикладі діяльності інклюзивних театрів та впровадження інклюзивних практик у діяльність інших театральних закладів окреслено особливості реалізації в Україні ідеї різноманітності та безбар’єрності. Висновки. В інклюзивному театрі активно застосовують принципи культурної інклюзії, рівності, різноманітності, справедливості та безбар’єрності щодо людей з різними вадами та здібностями; основними характеристиками інклюзивного театру є: активна та реальна участь, усунення бар’єрів, тематична різноманітність, спільні процеси, відкритість, доступність і створення умов для забезпечення повноцінної участі кожного охочого в театральній діяльності; інклюзивний театр виконує важливу соціальну місію, що, зокрема, полягає в сприянні подолання стереотипів щодо людей з особливими потребами та необхідності створення безбар’єрного простору. Інклюзивний театр – важливий інструмент для стимулювання соціальних змін і зміцнення згуртованості суспільства шляхом сприяння критичному осмисленню та культурному активізму. Надихаючи, кидаючи виклик та сприяючи трансформації, інклюзивний театр сприяє побудові більш справедливого та гуманного світу, у якому основоположними є ідеї рівності та безбар’єрності. Попри активний розвиток інклюзивних практик в Україні загалом та інклюзивного театру зокрема, варто наголосити на необхідності подолання концептуальних бар’єрів, які перешкоджають повноцінній участі людей з особливими потребами, створення інклюзивного середовища в усіх аспектах суспільства.