Перформативність як принцип сучасної видовищної культури: трансформації сценічних мистецтв
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362187Ключові слова:
перформативність, сучасна видовищна культура, сценічні мистецтва, перформативні мистецтва, театр, танець, естрада, цирк, перформансАнотація
Мета дослідження – з’ясувати роль перформативності як принципу організації сучасної видовищної культури та простежити її прояви у трансформаціях сценічних мистецтв. Методологія дослідження: застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує культурологічний, мистецтвознавчий і соціокультурний аналіз. Використано методи: теоретичний аналіз наукових джерел і літератури з проблематики перформативності; історико-типологічний метод для відстеження трансформацій форм і жанрів; порівняльний аналіз традиційних і сучасних сценічних практик; системний підхід для розгляду різних видів сценічного мистецтва як взаємопов’язаних складників перформативної культури. Наукова новизна полягає в інтерпретації перформативності як принципу, що структурує сучасну видовищну культуру та зумовлює трансформації різних форм сценічного мистецтва. Запропоновано узагальнений підхід до розгляду театру, танцю, естради, цирку і перформансу як взаємопов’язаних проявів перформативної культури. Висновки. Перформативність у сучасній видовищній культурі постає як визначальний принцип організації художньої дії, що зміщує акцент із репрезентації на подієвість, процесуальність і взаємодію. Сценічні мистецтва демонструють тенденцію до гібридизації, медіатизації та розширення комунікації з глядачем, що формує нові моделі художнього досвіду. Театр, танець, естрада, цирк і перформанс функціонують у спільному культурному полі, де перформативність забезпечує їхню динаміку, відкритість і здатність продукувати нові культурні смисли.
Посилання
Bezuhla, R. (2020). Conceptualisation of performance in scientific discourse. Khudozhnia kultura. Aktualni problemy, 16 (2), 18–26 [in Ukrainian].
Vysheslavskyi, H. (2019). Performance in Culture and Art 1950–2010s: Fluidity of Forms and Contents. Suchasne mystetstvo, 15, 77–102 [in Ukrainian].
Miednikova, H. (2022). Socio-cultural aspects of performative art. Kulturolohichnyi almanakh, 4, 194–200 [in Ukrainian].
Riabchyi, I. S. (2025). Philosophical Understanding of the Performative Potential of the Theatre No. Kulturolohichnyi almanakh, 2 (14), 300–307 [in Ukrainian].
Statsenko, M. (2025). Transformations of performative practices in mass forms of culture. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, 188–193 [in Ukrainian].
Yatsyk, I. (2021). Performative practices in the work of Ukrainian artists (late 20th – early 21st centuries). Khudozhnia kultura. Aktualni problem, 17(2), 66–72 [in Ukrainian].
Grynyshyna, M. (2021). Stage performance in the system of new humanitarian knowledge. Visnyk KNUKiM. Seriia “Mystetstvoznavstvo”, 45, 167–173 [in English].
Iudova-Romanova, K. (2021). Inclusive performing arts within Ukrainian cultural foundation work. Visnyk KNUKiM. Seriia “Mystetstvoznavstvo”, 44, 142–149 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
