Трансформація ідентичності в українському культурному просторі: від радянської моделі до етносимволічного націєтворення
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362271Ключові слова:
культурний простір, ідентичність, примордіалізм, конструктивізм, етносимволізм, УкраїнаАнотація
Мета статті – дослідити трансформацію ідентичності українського культурного простору від концепту ідентичності радянської людини, що був надбудовою національної ідентичності у радянський період, до етносимволізму, що утворюється у теперішній час на основі синтезу примордіалізму та конструктивізму. Методологічну основу дослідження становить комплексний міждисциплінарний підхід до вивчення еволюції української ідентичності в культурному просторі. Використано культурологічний, теоретико-філософський та історико-порівняльний методи для аналізу змін української ідентичності від радянської наднаціональної моделі до сучасних форм національної та громадянської самоідентифікації. Методи аналізу і синтезу застосовано для узагальнення основних теоретичних концепцій примордіалізму, конструктивізму й етносимволізму, а також порявняльний метод для зіставлення модерних і постмодерних підходів до розуміння ідентичності. Враховано такі дослідницькі підходи до студіювання проблеми формування ідентичності культурного простору України: постколоніальні студії, деконструктивізм, мультикультуралізм і методологічно невизначений апологетизм, що дало змогу розглянути український культурний простір як динамічну систему, у межах якої відбувається переосмислення історичної спадщини, національної пам’яті та культурних практик. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей трансформації української ідентичності в умовах сучасних воєнних і глобалізаційних викликів та обґрунтуванні етносимволізму як методологічної основи формування сучасного українського культурного простору, що поєднує етнокультурну спадковість і громадянсько-політичну свідомість. Висновки. Сучасний академічний дискурс демонструє поступовий перехід від етноцентричного до громадянсько-політичного розуміння української ідентичності, що особливо посилився після подій 2014 року та повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. У зв’язку із цим в українському науковому дискурсі засвідчено формування інклюзивної моделі нації, у якій вирішальну роль відіграють громадянська позиція, культурна пам'ять і свідомий вибір. У культурологічному контексті ідентичність постає як динамічний і багатовимірний феномен, осмислення якого ґрунтується на поєднанні уявлень про її відносну стабільність, мінливість і залежність від соціокультурних трансформацій. У результаті синтез примордіалузму та конструктивізму постає методологічною основою етносимволізму як сучасної моделі формування української ідентичності. Водночас повномасштабна війна стала каталізатором консолідації суспільства, зміцнення громадянської ідентичності та переосмислення культурних і мовних маркерів національної єдності.
Посилання
Bevz, T. A. (2020). Ukrainian identity and national security in the challenges of today. Ukrainian Studies, 4 (77), 143–158 [in Ukrainian].
Bevz, T. A. (2020). The concept of Ukrainian identity in the context of socio-cultural transformations: threats to national security in the humanitarian sphere (historiography of the problem). Ukrainian Studies, 3(76), 178–200 [in Ukrainian].
Bevza, B., & Hinkul, A. (2024). Construction of national identity: basic concepts and Ukrainian context. Ukrainian Institute of the Future [in Ukrainian].
Bevza, B., & Hinkul, A. (2023). Designing and implementing identity policy in Ukraine in 2022–2030: analysis and predictive model [in Ukrainian].
Wilson, E. (2004). Ukrainians: an unexpected nation. K.I.S. [in Ukrainian].
Hnatiuk, O. (2005). Farewell to the Empire. Ukrainian discussions on identity. Publishing House “Criticism Magazine” [in Ukrainian].
Honcharova, V. I., & Leonova, V. I. (2024). Formation of national identity of education seekers. Innovative pedagogy, 75, 123–126 [in Ukrainian].
Hrytsak, Ya., & Komarov, O. (2021). The path of formation of Ukrainian identity. Platform of joint actions [in Ukrainian].
Hrytsenko, O. A. (2019). Models of cultural space and the problem of identity of its elements. Culturological thought, 15, 66–82 [in Ukrainian].
Hibernau, M. (2012). Identity of nations. Tempora [in Ukrainian].
Zernii, Yu. (2008). The relationship between historical memory and national identity. Political management, 5, 104–115 [in Ukrainian].
Kulyk, V. (2023). Who belongs to the Ukrainian nation?. https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/09/29/163184/ [in Ukrainian].
Cultural markers of Ukrainian identity in conditions of forced emigration. (n.d.). https://dspace.znu.edu.ua/jspui/bitstream/12345/19087/1/MR_Sushevskuy%20Anatoliy.pdf [in Ukrainian].
Nahorna, L. P. (2008). Regional identity: Ukrainian context. I.F. Kuras Institute of International Relations and International Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
After the war, no one will ask about identity anymore: Mykola Riabchuk on the fact that there is no concept of “two Ukraines”. (n.d.). https://suspilne.media/culture/556851-pisla-vijni-nihto-bilse-ne-pitatime-pro-identicnist-mikola-rabcuk-pro-te-so-nemae-koncepcii-dvoh-ukrain/ [in Ukrainian].
Riabchuk, M. (2019). Overcoming ambivalence. The dichotomy of Ukrainian national identity – Historical causes and political consequences. I. F. Kuras Institute of International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Plokhiy, S. (2023). Searching for roots: Russian identity and its impact on state formation. https://www.youtube.com/watch?v=7hBXTMsHAPw [in Ukrainian].
Stepyko, M. T. (2011). Ukrainian Identity: Phenomenon and Principles of Formation. NISD [in Ukrainian].
Contradictions of identities in Ukraine and ways of their regulation in the context of the policy of civic consolidation of the Ukrainian nation (2015). I. F. Kuras Institute of Cultural and Historical Research of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Vozniak, T. (n.d.). Phenomenon of Galician Identity. http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/vozniak.htm [in Ukrainian].
Vozniak, T. (2021). Taras Vozniak, winner of the 2021 Stus Prize: “In order to go, we need to understand where we are”. https://pen.org.ua/taras-voznyak-laureat-premiyi-imeni-vasylya-stusa-2021-roku-dlya-togo-shhob-ity-potribno-zrozumity-de-my-perebuvayemo [in Ukrainian].
Ukrainian identity: heritage, challenges and modernity. (n.d.). https://chmnu.edu.ua/ukrayinska-identichnist-spadshhina-vikliki-ta-suchasnist/ [in Ukrainian].
Fukuyama, F. (2020). Identity. The Need for Dignity and the Politics of Offense. Nash format [in Ukrainian].
Yaroslav Hrytsak. (2025). Lecture “Ukrainian Identity”. https://www.youtube.com/watch?v=KWDVM5rf_xE [in Ukrainian].
Hall, S. (ed.) (1995). Modernity – An Introduction to Modem Societies. Blackwell, Cambridge, Mass [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.