Методологія наукового дослідження гендерної та демографічної сфери маркетингу образотворчого мистецтва: економічний експертний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362280Ключові слова:
гедоністичне ціноутворення, Gender Pay Gap, артмаркетинг, маркетинг образотворчого мистецтва, демографічна сегментаціяАнотація
Мета статті – розробити та обґрунтувати методологію економіко-мистецтвознавчої експертизи гендерної та демографічної сфери артмаркетингу через впровадження емпіричного аналізу цінових розривів та верифікацію гендеру як економічної екстерналії. Методологія дослідження: Дослідження ґрунтується на застосуванні гедоністичних цінових моделей (Hedonic Pricing Models) та багатофакторного регресійного аналізу, що дозволяє ізолювати вплив статі митця від інших ціноутворюючих чинників (розмір, техніка, провенієнція). Використано статистичний ціновий метод для аналізу волатильності та емпіричний аналіз Gender Pay Gap для валідації сигнальної функції ринку. Наукова новизна статті полягає у впровадженні концепту «економічної екстерналії гендеру» в методологію артмаркетингу. Вперше доведено існування прямої кореляції між гендерною ідентичністю автора та ціновою еластичністю активу в періоди ринкової нестабільності. Запропоновано алгоритм верифікації гендерної упередженості через інструменти Data Science, що забезпечує перехід від суб’єктивного мистецтвознавства до об’єктивного економічного експертного аналізу. Висновки: Гендерна детермінанта в маркетингу образотворчого мистецтва виступає як значуща економічна екстерналія, що спричиняє девальвацію активів через механізм Gender Pay Gap. Застосування гедоністичних цінових моделей (HPM) та багатофакторного регресійного аналізу дозволило верифікувати сигнальну функцію ринку та виявити вищу цінову еластичність «жіночого мистецтва» в умовах волатильності. Об’єктивізація мистецтвознавчої експертизи через інструменти Data Science перетворює гендер із соціокультурної категорії на вимірюваний ринковий індикатор.
Посилання
Adams Renée B., Kräussl, K., Navone, M. & Verwijmeren, P. (2021). Gendered Prices, The Review of Financial Studies, 34(8), 3789–3839 [in English].
Akimov, D. (2021). Marketing researches and promotion works of art in the fine art’s marketing. Kultura i suchasnist, 1, 139–144 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2023). Marketing of Fine Art on the Way from Ancient Times to Art Market of the XXI Century. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 75–80 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2023). Marketing Algorithms for Promoting an Art Product on Art Market. Mystetstvoznavchi zapysky, 43, 19–25 [in Ukrainian].
Akimov, D.I. (2025). Socio-Cultural Projecting and Component Methodologies of Social Engineering in Fine Arts Marketing. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 1, 172–178 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2025). Application of Social Engineering Tools in the Implementation of Aesthetic and Hedonistic Functions in Fine Arts Marketing. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 136–141 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2025). Methodology of Scientific Research Work in the Field of Fine Arts Marketing Studies. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 4, 149–155 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2026). Methodology of Scientific Research in the Field of Fine Art Marketing (Gender and Demographic Determinants). Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 1, 96–103 [in Ukrainian].
Vakulenko, Yu. (2024). Implementation of Saving Function as the Main Function in Activities of European Visual Arts Museums during World War Two. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 126–132 [in English].
Vakulenko, Yu. (2024). Implementation of the Main Museums' Functions and Art Projects of the Occupation Authorities in Ukraine from 1941 to 1943. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 4, 231–236 [in English].
Vakulenko, Yu. (2025). Formation of the Museum Collection of the National Museum “Kyiv Art Gallery”: Nationalised Collections. Part 1. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 271–276 [in English].
Velthuis, O. (2005). Talking Prices: Symbolic Meanings of Prices on the Market for Contemporary Art. Princeton University Press [in English].
Goetzmann, W., Renneboog, L. & Spaenjers, C. (2011). Art and Money. American Economic Review, 101 (3), 222–226 [in English].
Denysiuk, Zh. (2023). Cultural Potential and Creativity of Modern Communicative and Event Practices. Library Science. Record Studies. Informology, 3, 99–104 [in Ukrainian].
Denysiuk, Zh. (2023). Visual communicative practices in the context of the development of creative industries. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 10–14 [in Ukrainian].
Denysiuk, Zh. (2025). Ukrainian cultural identity as the basis of national stability and cultural policy. Cultural Almanac, 1 (13), 309–315 [in Ukrainian].
Art museums are still dominated by white male artists (2022). Axios. https://www.axios.com/2022/09/10/art-museums-women-men-gender-disparity [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.