Сучасне українське сценічне мистецтво: постколоніальні ракурси
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362467Ключові слова:
українське сценічне мистецтво, сучасне мистецтво, постколоніальні студії, театр, українська культураАнотація
Мета статті – проаналізувати постколоніальні практики у різних видах сценічного мистецтва в сучасній Україні. Методологія дослідження поєднує методи аналізу та синтезу, порівняння, теоретичного узагальнення. Наукова новизна полягає у виявленні специфіки реалізування постколоніальної стратегії у сучасному українському сценічному мистецтві. Висновки. Постколоніальні процеси у сучасному українському сценічному мистецтві є закономірною реакцією на тривалий період культурної залежності від радянсько-російської імперської моделі. Особливої інтенсивності ці процеси набули після початку російсько-української війни 2014 року та стали одним із провідних векторів розвитку мистецького середовища після повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року. Постколоніальні тенденції охоплюють різні види сценічного мистецтва – драматичний театр, музично-драматичний театр, оперу, балет тощо. Постколоніальні практики в українському сценічному мистецтві реалізуються на кількох рівнях: репертуарному, інституційному, мовному, естетичному та тілесному. Вони проявляються у відмові від російськомовного репертуару, вилученні творів, пов’язаних з російськими імперськими культурними наративами, перейменуванні театрів, переосмисленні національної мистецької спадщини, реалізуванні новітнього репертуару, зверненого до національно маркованих творів та актуальної проблематики війни, травми, пам’яті, втрати, внутрішнього спротиву й національної самоідентифікації. Постколоніальні практики у сценічному мистецтві сучасної України є не лише способом культурного дистанціювання від російського імперського впливу, а й важливим механізмом формування національної ідентичності, утвердження самодостатності української культури та інтеграції у європейський культурний простір. Серед перспективних напрямів подальших досліджень – порівняння постколоніальних мистецьких практик в Україні та в інших країнах, виявлення специфіки прояву постколоніальних та деколоніальних тенденцій у сценічних мистецтвах, аналіз націоцентричної політики як прояву постколоніалізму та деколоніалізму у сучасних перформативних мистецтвах тощо.
Посилання
Boyko, O. & Myroniuk? N. (2025). Ukrainian Dance in Decolonisation Processes of Contemporary Ukraine. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald: Science journal, 4, 245–249. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.351871 [in Ukrainian].
Borodina, N. (2025). Transformation of Ukrainian opera in wartime. NaUKMA Research Papers History and Theory of Culture, 8, 22–29. DOI: 10.18523/2617-8907.2025.8.22-29 [in Ukrainian].
Bulhakov, M. (2025) Ukrainian musical and dramatic theater after 2014: transformations, challenges and models of national cultural representation. Sloboda Art Studies, 3, 12–16. DOI: https://doi.org/10.32782/art/2025.3.2 [in Ukrainian].
Veselovska, H. (2019). A postcolonial discourse in theatrical interpretations. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Stage Art, 2(1), 73–85. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-759x.2.1.2019.170750 [in Ukrainian].
Harbuziuk, M., Stefan, O. & Chuzhynova, I. (2022). Decolonization of the National Acting School. Theoretical and Practical Dimensions. Prostsenium. 1–3(62–64), 42–49.
Homilko, O. (2023). Decolonization of Ukrainian culture: politics of war or national awakening? Filosofska Dumka, 3, 49–58. DOI: https://doi.org/10.15407/fd2023.03.049 [in Ukrainian].
Hundorova, T. (2013). Transit Culture. Symptoms of Postcolonial Trauma. Articles and Essays. Hrani-T [in Ukrainian].
Koliada, A. (2024). Contemporary operatic practices in the context of postcolonial discussions: Ukrainian experience. Culture of Ukraine, 86, 41–47. https://doi.org/10.31516/2410-5325.086.05 [in Ukrainian].
National Opera of Ukraine. Repertoire. Retrieved from: https://opera.com.ua/performance [in Ukrainian].
Lesya Ukrainka National Academic Drama Theater. Repertoire.Retrieved from: https://lesyatheatre.com.ua/ukr/plays [in Ukrainian].
On the condemnation and prohibition of propaganda of Russian imperial policy in Ukraine and the decolonisation of toponymy: Law of Ukraine. (21.03.2023) (as amended). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/3005-IX#Text [in Ukrainian].
Strutynskyi, B. (2023). Ukrainian theater during the Russian-Ukrainian war: changes, problems, trends. Scientific Bulletin of the IK Karpenko-Kary Kyiv National University of Theater, Film and Television, 32, 30–35. DOI: 10.34026/1997-4264.32.2023.281318 [in Ukrainian].
Shyshkarova, K. (2025). Decolonisation of Corporation in Ukrainian Dance: Postcolonial Analysis of Soviet Legacy and Body Memory. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald: Science journal, 4, 276–282 [in Ukrainian].
Shkandrii, M. & Kravchenko, Yu. (2024). Anticolonial, postcolonial, decolonial. Ukrainian decolonial glossary. Retrieved from: https://decolonialglossary.com.ua /decolonialanti-colonialpostcolonial-uk [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.