ПРАВОСЛАВНА ДУХОВНА МУЗИКА: ІСТОРИЧНІ ТА КУЛЬТУРОТВОРЧІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ

Анотація

Метою дослідження є історико-культурологічний та структурний аналіз духовної музики православної традиції. Методологія дослідження полягає у використанні історичного та системного методів, які дозволили розглянути духовну музику як значне історико-культурне явище, обґрунтувати його соціальну значущість. Наукова новизна полягає в концептуальному осмисленні духовної музики православної традиції, обґрунтуванні її структури, історичної та соціокультурної ролі. Висновки. Розвиток української культури неможливо уявити без храмового мистецтва православ’я. Духовна музика, поруч з архітектурою та живописом, є його найбільш значущім компонентом. Вона уособлює злиття важливих культурних елементів – мистецтва  та релігії. Історичний розвиток духовної музики православної традиції позначений її поступовою секуляризацією та формуванням, окрім літургічного (суто богослужбового) – паралітургічного та позалітургічного напрямів. Кожен з них представлений численними жанрами та пластами музичних творів, які займають своє вагоме місце в історії розвитку вітчизняної музичної культури та є не лише культурними цінностями, а й своєрідним художнім одкровенням багатьох поколінь українського народу, історія якого тісно пов’язана з православною церквою та глибоко пронизана її релігійним впливом.