ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191761Keywords:
професійна діяльність, культура, професійна культура, особистість, суспільство.Abstract
Мета статті полягає в аналізі професійної діяльності людини та визначенні основних етапів, критеріїв та показників, що впливають на формування культури особистості. Методологія дослідження становить загальнонаукові теоретичні методи аналізу, синтезу та абстрагування, що дозволило простежити формування та розвиток культури особистості під час здійснення професійної діяльності. Наукова новизна пов‘язана з визначенням теоретичних і практичних аспектів формування культури особистості у процесі становлення та розвитку її професійної діяльності. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що культура особистості тісно пов’язана з професійною культурою, яка є основою професійної компетентності, охоплює індивідуально відпрацьовані стратегії, засоби та прийоми розв’язання різноманітних завдань професійної діяльності. Високий рівень розвитку культури особистості становить зміст та глибину професійного інтересу, без якого неможливим стає оптимальна відповідність фахівця його професії. Формування культури особистості у професійній діяльності забезпечується також і високим рівнем професійно-творчої спрямованості, що відображає єдність інтересів і творчого потенціалу працівника.
References
Акмеологія з основами психології кар’єри: Навч.-метод. посібн. / О.М. Гавалешко. Чернівці: Рута, 2004. 84 с.
Баталов А. А. О некоторых моментах становления комплексного подхода к личности // Проблемы личности : материалы симпозиума. Москва, 1989. 520 с.
Власюк О. Структура професійної культури сучасного фахівця. URL : file:///C:/Users/admin/Downloads/Nznuoapp_2008_11_6.pdf (дата звернення: березень 2019).
Дудоладова А. В. Професійна культура особистості майбутнього фахівця. URL : http://www.rusnauka.com/8_DNI_2009/Pedagogica/43385.doc.htm (дата звернення: березень 2019).
Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебн. пособие. 3–е изд., перераб. и доп. Москва: Академический Проект, Фонд «Мир», 2005. 336 с.
Кухарчук А. М., Лях В. В., Широкова А. Б. Человек и его профессия. Минск: Соврем. слово, 2006. 544 с.
Костенко Н. В., Оссовский В. Л. Ценности профессиональной деятельности. Київ, 1986. 151 с.
Національний класифікатор України (Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327. URL : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10 (дата звернення: березень 2019).
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки // Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. URL: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf. (дата звернення: березень 2019).
Про освіту Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: березень 2019).
Сабатовська І. С. Професійна культура особистості: структура та критерії вимірювання. VI Международная научно-практическая конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30-31 мая 2011г.). URL : http://www.confcontact.com/20110531/so_sabat.htm (дата звернення: березень 2019).
Сабатовская И. С. Проблема профессиональной культуры в современной отечественной социологической литературе // Вченi зап. Харк. гуманiт. ун-ту «Нар. укр. акад.». 2002. Т. 9. С. 206–214.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License International CC-BY that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).