Українська ідентичність на світовій сцені: сучасні прочитання національних опер
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.351980Ключові слова:
українська опера, музичний театр, культурна ідентичністьАнотація
Мета роботи – з’ясувати роль українського музично-сценічного мистецтва в процесах культурної репрезентації за кордоном, а також окреслити особливості театральної діяльності як інструменту утвердження національної ідентичності. Методологія дослідження полягала у використанні комплексного підходу, зокрема, теоретико-аналітичного, методу узагальнення та компаративного аналізу. Наукова новизна. Отримані результати дозволили краще усвідомити зміни, що відбуваються в процесах мистецького представлення України через оперне мистецтво на світовому рівні в теперішніх умовах. Висновки. У результаті проведеного аналізу постановок опер національних композиторів Українським театром у Будапешті у 2024–2025 рр. було з’ясовано, що вистави ствердили багатогранність українського мистецького ресурсу за кордоном. Прочитуючи класичні сюжети, сценічні втілення опер з’єднали національні елементи у сценографії та костюмах та їх сучасне осмислення. Поєднавши виконавців з різних країн на сцені Національного театру Угорщини, ці події стали яскравою репрезентацією української оперної класики на високому професійному рівні й були сприйняті міжнародною публікою повними залами, що сприяє формуванню позитивного іміджу України за її межами.
Посилання
Ilchenko, P.I. (2020) Director’s idea for an opera performance through the prism of modern theatrical aesthetics. Ukrainian Musicology, 46, 47–59 [in Ukrainian].
Shesterenko, I. V. (2013) The figure of Vitalii Kyreiko in the history of Ukrainian music. Scientific Bulletin of the Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music, 86 [in Ukrainian].
Shesterenko, I. V. (2010) Musical language of Vitaliy Kyreiko as a manifestation of the Ukrainian mentality. Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts, 23, 189–195 [in Ukrainian].
Shesterenko, I. V. (2024). Lesya Ukrainka’s work in the operas of Vitalii Kyreiko. Ukraine. Europe. World. History and names in cultural and artistic reflections, (7), 307–311. https://doi.org/10.31318/2786-8877.7.2024.331953 [in Ukrainian].
Zadiora, A. (n.d.). Iryna Shesterenko about the premiere of ‘Forest Song’ by Vitalii Kyreiko in Budapest: reflections and perspectives. MUZYKA. https://mus.art.co.ua/iryna-shesterenko-pro-prem-ieru-lisovoi-pisni-vitaliia-kyreyka-v-budapeshti-refleksii-ta-perspektyvy/ [in Ukrainian].
Ovcharenko, E. (n.d.). The voice of Ukraine across borders. https://i-ua.tv/culture/90944-holos-ukrainy-kriz-kordony [in Ukrainian].
Fadieieva, K. (n.d.). Budapest production of Vitaly Kyreyko’s opera ‘The Forest Song’ https://mus.art.co.ua/budapeshtska-postanovka-opery-vitaliia-kyreyka-lisova-pisnia/ [in Ukrainian].
Shylenko, L., & Shesterenko, I. (2021). Vitalii Kyreiko’s body of work in operas and ballets: genre and style characteristics. Austrian Journal of Humanities and Social Sciences, 9–10, 13–16 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
