МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦВО УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.: історико-аналітичний підхід

Автор(и)

  • Victor Kavun Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2013.137341

Ключові слова:

музично-театральне мистецтво, українська вокальна школа, академічне виконавство, камерно-вокальна творчість, художньо-естетичні стилі, музична україністика, музична історіографія, музикознавча методологія

Анотація

У статті представлено об’єктивне висвітлення музично-театрального мистецтва України першої половини XIX ст., яке розвивалося в складних історико-культурних умовах. Охарактеризовано основні етапи становлення національного театру та творчості видатних українців І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, К.Стеценка в контексті розвитку української національної культури XIX-XX ст. Представлено формування оперного жанру в творчості С.Гулака-Артемовського, П.Сокальського та М.Лисенка. Автором запропоновано новий підхід до вивчення й аналізу їх творчості з урахуванням тенденцій сучасної гуманітарної науки.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-07

Номер

№ 1 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.