ЛОКАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ БАЛІВ

Автор(и)

  • Kateryna V. Iudova-Romanova кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри режисури і майстерності актора Київського національного університету культури і мистецтв, Україна
  • Juli V. Radenko заслужена артистка України, доцент кафедри режисури телебачення Київського національного університету культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138396

Ключові слова:

бал, локація, палац, вокзал, театр, навчальний заклад, клуб, купецьке зібрання, ресторан, манеж, амфітеатр, павільйон, пам’ятник архітектури, вулиця

Анотація

У статті з точки зору місця проведення розглядаються бали як урочисті громадські заходи з обов’язковою танцювальною програмною складовою. Локації балів диференційовано на дві основні групи: приватні помешкання та публічні місця. Локації також можуть знаходитися просто неба або ж в архітектурних об'єктах. Аналіз проведено на прикладах балів в Україні, царській Росії та Франції.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 2 (2015)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.