ВІРТУАЛЬНІСТЬ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ПОЛЕ КОНСТРУЮВАННЯ УЯВНИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

Автор(и)

  • Zhanna Z. Denysyuk Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2016.138468

Ключові слова:

віртуальність, віртуальна реальність, масова культура, ідентичність, інтернет-спільноти

Анотація

Стаття присвячена віртуалізації сучасного культурного простору, зокрема масової культури. Розкрито основні властивості й характеристики феномена віртуальності, проаналізовано процес віртуалізації з точки зору його позитивного і негативного значення для людини. Особлива увага приділяється ролі віртуальної реальності в набутті індивідом уявних ідентичностей, а також створенню віртуальних образів у процесі спілкування в інтернеті.

Біографія автора

Zhanna Z. Denysyuk, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Начальник відділу редакційно-видавничої діяльності, кандидат культурології

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-25

Номер

№ 1 (2016)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.