Антропогенезисна тріада "мозок – мислення – мова" як культурологічна детермінанта

Автор(и)

  • Yan Kapranov

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138726

Ключові слова:

антропогенезисна тріада "мозок – мислення – мова", культурологічна детермінанта, представники роду Homo, олдувайська культура, аббевільська культура.

Анотація

Мета роботи. Робота присвячена дослідженню антропогенезисної тріади "мозок – мислення – мова" як культурологічної детермінанти, що дає змогу, припустити можливий ареал розселення перших представників роду Homo, а також їхні зв’язки з олдувайською культурою, тобто культурою гальок і / або аббевільською (шельською,
ранньоашельською) культурою. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історико-культурологічного методу із залученням даних археології й лінгвоантропології. Наукова новизна роботи полягає у представленні порівняно нових археологічних даних, які дають підстави говорити про латералізацію мозку гомінідів, тобто поча-
ток абстрактного мислення, розвиток другої сигнальної системи (мови), формування свідомої і цілеспрямованої трудової діяльності, включаючи виготовлення знарядь праці, які належать до олдувайської культури і / або аббевільської культури. Висновки. Територія Африканського континенту, яку гіпотетично окреслено як "колиска людс-
тва", вважається наразі найбільш вірогідним ареалом розселення перших представників роду Homo; підтверджено, що археологічні знахідки раннього (нижнього) палеоліту є знаряддями праці олдувайської культури, або культури гальок; установлено, що роль прогресу технології у ранніх архантропів належить аббевільській (шельсь-
кій, ранньоашельській) культурі, що виготовляли кам’яні знаряддя й володіли мовою початкової стадії розвитку, яку називають гомінідною мовою / мовою гомінідів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-11

Номер

№ 4 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.