Національні тенденції у танцювальних жанрах польської і чеської опер періоду формування національних шкіл

Автор(и)

  • Tatyana Kaznacheeva

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138821

Ключові слова:

танець, опера, велика танцювальна форма, ментальний код танцю, полонез, мазурка, полька, фуріант, галоп.

Анотація

Мета роботи. Стаття присвячена розгляду питань прояву національних танцювальних тенденцій в оперній творчості засновників польської та чеської національних шкіл. Досліджено втілення специфічних ознак танцювальних жанрів європейської танцювальної культури в операх "Галька" С. Монюшка та "Продана наречена" Б. Сметани. Методологія дослідження визначається використанням історичного, системного та аналітичного підходів, що дозволяють розглянути процеси формування національних оперних шкіл в європейській музичній культурі середини XIX століття. Наукова новизна дослідження визначається необхідністю виявлення і вивчення принципів існування танцювальних форм у контексті оперного мистецтва. Аналіз структури танцювальних епізодів в оперній творчості С. Монюшка та Б. Сметани дає можливість аргументувати застосування поняття "великої танцювальної форми". Висновки. Кожен зразок танцювального жанру відображає ментальні особливості народу, що історично склалися в процесі його формування. В контексті драматургії опери національні танцювальні тенденції втілюють ментальний код танцю, що безпосередньо відображає характерні відмінності та особливі експре-
сивні риси, які є властивими національним танцям певного етносу.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-11

Номер

№ 4 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.