СОЦІОКУЛЬТУРНІ ФУНКЦІЇ МУЗИЧНИХ ТОВАРИСТВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета роботи. Дослідження присвячене систематизації соціокультурних функцій музичних товариств в європейському просторі XIX – початку XX ст. Музичні товариства різного типу – однопрофільні або багатопрофільні, інтегровані з іншими напрямами культурно-просвітницької діяльності протягом ХІХ століття і до Першої світової війни, а в деяких випадках і довше, до Другої світової війни (як зокрема сталось і у Львові) залишились одними із найважливіших центрів духовного життя міста, краю, а в сукупності навіть країни. Видається необхідним узагальнити і систематизувати причини, з яких скромні аматорські музичні товариства протягом вельми тривалого хронологічного відтинку зберігали настільки вагому суспільну позицію. Методологія. Для аналізу і обґрунтування
концепції статті використано наступні методи: джерелознавчий, що дозволяє залучити архівний та документальний матеріал і відтворити функції музичних та музично-просвітницьких товариств; історико-культурологічний, що дозволяє простежити основні історичні передумови становлення музичних товариств та формування їхніх функ-
цій; аналітичний, що дозволяє представити основні характеристики поданих функцій як складових діяльності музичних товариств. Наукова новизна. Обґрунтування цілісної системи соціокультурних функцій музичних та музично-просвітницьких товариств як одного з найважливіших осередків розвитку музичної культури, становлення
музичного професіоналізму та стимулу національно-культурних процесів пропонується вперше. Висновки. Зазначені функції, звісно, виділяються достатньо умовно. Недаремно ж і частина з них отримала метафоричні дефініції, тим самим виявляючи свою певну лабільність, нерозривний зв’язок з іншими, частковість. Проте видавалось істотним
з їхньою допомогою розкрити багатогранність втілення різних духовних, iнтелектуальних, суспільних, онтологічних прагнень, які служили потужним мотивом такого масового поширення музичних товариств у названий період, об’єднання в них значної кількості учасників. Музичні товариства в ХІХ столітті – на початку ХХ століття, до Першої світової війни, виявились унікальними суспільно-культурними об’єднаннями, які природно інтегрувались в державно-суспільну інфраструктуру як повноправний та рівновартісний компонент, що мав безпосередній вплив на численні інші сфери життя.