«Дитинство-юнацтво» як особлива психосоціокультурна категорія і її спеціальна місія у культурі та мистецтві ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138839Ключові слова:
дитинство, історія культури, дитяча музика, соціальний розвиток, етнографія дитинства, дитяча психологія.Анотація
Метою дослідження є осмислення образу дитинства у вітчизняній музиці ХХ століття в аспектах символізування відповідного сенсу в художній сфері в цілому, в прикладній творчості. Методологічна основа роботи – інтонаційний підхід школи Асаф’єва, з урахуванням духовних підстав концепції інтонації в співецькій практиці Християнських церков. Особливе місце для нас має позиція стилістичної компаративістики, яка закладена в роботі Асафьева 1910 року "Симфонічні етюди". Сучасний виконавський підхід в його актуальному інтонаційному орієн туванні розглядається з опорою на роботи Н. Корихалової, О. Сокола , О. Марковой , П. Муляра та ін. Наукова новизна роботи визначається в оригінальності теоретичної ідеї втілення і символіки дитинства в художній самодостатній і прикладній сферах. Новаційним є усвідомлення зв'язку з неороккоко ХХ століття ліній дитячості в мистецтві минулого століття. Висновки. Багатоаспектний зв'язок дитячо-дорослого позначається в релігійних, науково-філософських представленнях, в образних завданнях художніх композицій і в розподілі системних підходів в професійній освіті, що універсально охоплює свідомість в його логічній якості дорослого індивіда, але залишає спеціальне місце надзвичайно ранній профілізації, у тому числі в музиці до наших днів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
