Перетин перформативного й хореографічного мистецтв Східної Європи початку XXI століття

Анотація

Мета роботи. Дослідження пов'язане з пошуком нових засобів та методів обґрунтування естетичних й морально-етичних норм як основи для аналізу принципів і прийомів перформативних технік в сучасному хореографічному мистецтві. Криза певних моделей розвитку сучасного хореографічного мистецтва не завжди враховує місце та роль експерименту в сприйнятті виникнення хореографічної лексики й конфлікту соціальних, політичних та духовних перетвореннях в мистецтві танцю. Наведено компаративний огляд перформансів сучасного мистецтва Польщі, в яких застосовані різні за принципами техніки роботи із глядачем і простором на основі індивідуальної творчості хореографів Польщі. Розглядаються принципи і прийоми перформативних технік як ін-
струменту емоційного і соціального вираження особистості в емоційно орієнтованому середовищі за допомогою вербальної взаємодії з об'єктом сприйняття. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні моделі
стосовно антропологічної компоненти перформативних практик з метою знайти динамічний погляд на майбутнє сучасного танцю, нові виміри його виникнення та візуального прийняття. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про еволюцію свободи митця в різних видах сучасного танцю. Порівняльний аналіз перформансів сучасного мистецтва Польщі та усталеної системи модерного танцю, начало постмодерних експериментів й засоби перформативного танцю сьогодення надає можливість глибше усвідомити антропологічну детермінанту, яка посту-
пово поглиблює аналіз творчого начала у визнанні необхідної свободи особистості митця. Висновки. Осмислення розвитку парадигмальних систем, що засновані на моральній складовій сучасного мистецтва танцю дає нову точку відліку для реформаторської діяльності в напрямку врахування загальнолюдських цінностей. Мистецтво сучасної хореографії, розбудовуючи себе на моральних загальнолюдських принципах та автентичному підході до утворення саме нового принципу руху просувається до самозміцнення як енергетичного поля сучасної культури.