ДУАЛЬНІСТЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СФЕРИ КУЛЬТУРИ: PRO AT CONTRA
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147130Ключові слова:
дуальна система навчання, інноваційна методика, фахівці сфери культури, заклад вищої освіти, спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».Анотація
Метою статті є висвітлити результати емпіричного вивчення особливостей реалізації дуальної системи навчання в підготовці фахівців сфери культури. Методологія дослідження. Добір фактичного матеріалу ґрунтувався на основі загальнонаукових методів опитування, аналізу і синтезу, порівняння та узагальнення; статистичний метод, метод об’єктивності було використано саме під час дослідження рівня зацікавленості респондентів у дуальному підході до навчання. У процесі викладу основних положень статті використовувалися системно-структурний та статистично-аналітичний, порівняльний та описовий методи. Наукова новизна. У пропонованій статті уточнено сутність дуальної системи навчання, висвітлено основні тенденції її впровадження в Україні, означено складові дуальності підготовки фахівців сфери культури. Репрезентовано результати впровадження цієї системи навчання в підготовку студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» освітніх ступенів бакалавр і магістр, виявлено її переваги як для студентів, так і для організацій, закладів вищої освіти, держави. Висновки. Визначено фактори впровадження дуальної системи навчання студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» освітніх ступенів бакалавр і магістр.
Посилання
Бутко Л. В. Сучасні вектори підготовки фахівців сфери культури. / Л. В. Бутко, І. М. Баранов // Матері-али ХVIII Міжнародної науково-практичної конференції «Ідеї академіка Вернадського і науково-практичні проблеми сталого розвитку освіти і науки (До 100-річчя НАН України та 155-річчя академіка В.І. Вернадського)» (11-13 трав. 2018 року). Кременчук, 2018. С. 13.
Листвин А. А. Дуальное обучение в России: от концепции к практике / А. А. Листвин // Образование и наука. – 2016. – № 3 (132). – С. 44-56.
Образование в Германии. Дидактика: международный семинар. [Електронний ресурс]. Режим досту-пу: http://www.ica-amk.ru/despo/event (дата звернення: 12.04.2018).
Федотова Г. А. Развитие дуальной формы профессионального образования : Опыт ФРГ и России : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.08 / Г. А. Федотова. М. : Ин-тут развития проф. образования, 2002. – 340 с.
Яковенко К. В. Реалізація дуальної системи освіти в підготовці майбутніх фахівців з інформаційних технологій. / К. В. Яковенко // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспек-тиви формування національної гуманітарно-технічної еліти. Ідеї академіка Івана Зязюна у працях його учнів і соратників» (25-26 травня 2016 року) – Харків : НТУ «ХПІ», 2016. – Вип. 45 (49). Ч. 1. – С. 205-213.
Boud D. Work as the curriculum: Pedagogical and identity implications / D. Boud, N. Solomon // UTS Re-search Centre Vocational Education & Training Working Knowledge: Productive learning at work Conference proceed-ings 10-13 December 2000. New South Wales: University of Technology Sydney. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.worc.ac.uk/edu/documents/worknow07(1)pdf (дата звернення: 12.04.2018).
Schelten A. Begriffe und Konzepte der berufspadagogischen Fachsprache. / A. Schelten – Stuttgart : Franz Steiner Verlag, 2005. – 164 р.
Butko, L.V., & Baranov, I. M. (2018). Modern vectors of training specialists in the sphere of culture. Proceeding from MIIM ’18: ХVIII The Eighteen International Scientific and Practical Conference «To the 100th anniversary of NAS of Ukraine and 155th anniversary of academician V.I. Vernadsky». (p. 13). Kremenchuk [in Ukrainian].
Listvin, A. A. (2016). Duality education in Russia: from concept to practice. Education and scientific, 3 (132), 44-56 [in Russian].
Education in Germany. Didactics. Retrieved from http://www.ica-amk.ru/despo/event [in Germany].
Fedotova, H. A. (2002). Development of the duality form of professional education: experience of the Federal Republic of Germany and Russia. Doctor’s thesis. Moscow: Institute for the Development of Professional Education [in Russian].
Yakovenko, K. V. (2016). Implementation of the duality education system in the training of future IT professionals. Proceeding from MIIM ’2: II The Second International Scientific and Practical Conference «Academician Ivan Zyazyun the ideas of in the writings of his students and associates». (Vols. 1). (pp. 205-213). Kharkiv: NTU «KHPI» [in Ukrainian].
Boud, D. & Solomon, N. (2000). Work as the curriculum: Pedagogical and identity implications. UTS Re-search Centre Vocational Education & Training Working Knowledge: Productive learning at work Conference proceed-ings 10-13 December 2000, University of Technology Sydney, New South Wales, Australia Working Paper 07. University of Worcester. Retrieved from http://www.worc.ac.uk/edu/documents/worknow07(1)pdf [in Australia].
Schelten, A. (2005). Begriffe und Konzepte der berufspadagogischen Fachsprache. Stuttgart: Franz Steiner Verlag [in Germany].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
