КУЛЬТУРА ФРАНЦІЇ НА ЗЛАМІ ХІХ І ХХ СТОЛІТЬ У ФОРМУВАННІ КОНЦЕПЦІЇ ФОРТЕПІАННИХ КОНЦЕРТІВ К. СЕН-САНСА

Автор(и)

  • Daria Androsova Одеська національна музична академія імені А.В.Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166915

Ключові слова:

культура Франції кінця ХІХ – початку ХХ століття, символізм – неосимволiзм ХХІ cт., жанр фортепіанного концерту, стиль у музиці, популярне мистецтво.

Анотація

Метою роботи є усвідомлення органіки ліричної концепції фортепіанного концерту у французькій культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття, представленої фортепіанними Концертами К. Сен-Санса, актуальне інтонування яких визначено «неосимволізмом» (за О.Марковою) поставангарда  останніх десятиліть. Методологічною основою роботи є  інтонаційний підхід школи Б.Асафьева в Україні. Базисне місце займає метод жанрово-стильового порівняльного аналізу, герменевтический метод, а також позиції виконавського аналізу, як це представлено в працях В.Медушевського, О.Марковой, а також у  роботах С.Скребкова та  ін. Наукова новизна роботи визначена тим, що вперше в музикознавстві України співвідноситься інтонаційний стрій прото-символізму, символізму й неосимволізму початку ХХІ сторіччя в конкретиці трактування жанру концерту у творчості К. Сен-Санса, уперше представлена органіка зв'язку адраматических тенденцій мислення Сен-Санса із прорелігійним тонусом культури символізму і його прояву в неосимволізмі сучасності. Висновки. Твори Сен-Санса становлять стильово-значеннєву паралель до прояву концертного жанру у російських, українських композиторів,  для яких   типологія концерту також виключала трагіко-драматичне наповнення, була спрямована до екстатично-радісного «передзвону» фіналу, черпаючи з атмосфери довіри до релігійної екстатики, затвердженої символізмом. У Сен-Санса самостійне значеннєве наповнення одержують фактурні прийоми, що утворюють саме тематичні показники, підводячи до концепції «розсередженого тематизму» ХХ ст. Якість ігрової єдності мистецтво-реальність постмодерна у пост-поставангарді перетворюється в пафосне піднесення «життєвої вірогідності» у зв’язку із саме художнім текстом. Відповідно, у виконавському репертуарі одержала особливе визнання музика концертно-ошатна, що співвідноситься з радісно-компенсативним тонусом розважального - і духовного мистецтва, ємно представленого концентністю музики К. Сен-Санса. 

Біографія автора

Daria Androsova, Одеська національна музична академія імені А.В.Нежданової

доктор мистецтвознавства, професор

Посилання

Альшванг А. П.И. Чайковский. Москва, Музыка, 1967. 927 с.

Асафьев Б.. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.

Белый А. Символизм как миропонимание. – Москва: Республика, 1994. - 336с.

Бурель А. Инструментальные концерты К. Сен-Санса в контексте французской жанровой традиции XIX – начала ХХ века. Канд.дисс., 17.00.03. ХНУИ имени И.Котляревского. Харьков, 2017. 225 с.

Ван Силин Концерт для фортепиано с оркестром А. Скрябина в контексте исполнительских предпочтений искусства ХХ – начала ХХІ ст. Магистерская раб. Одесса, 2007. 59 с.

Друскин М. История зарубежной музыки. Вторая половина XIX века. 5-е изд. Москва, Музыка, 1980. Вып. 4. 528 с.

Дубровина Е. Рококо и неорококо: стилевые соответствия в исторически разных этапах культурной эволюции. Бакалавр.раб. ОНМА имени А.В.Неждановой, 2015. 97 с.

Завадский Михаил Адамович [Сидоренко Н.Н. Музична енциклопедія в 6-ти томах Гл.ред. Ю. Келдыш. Т. 2 А-КОРСОВ. Москва, Сов.энциклопедия, 1974. С. 421-422.

Кассу Ж. Энциклопедия символизма. Москва, Республика,1999. 412 с.

Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса, Астропринт, 2012. 164 с.

Методологическая функция Христианского мировоззрения в музыкознании. Межвузовский сб.научных статей / Отв.редактор-составитель В.В. Медушевский / Московская государственная консерватория им. П.И. Чайковского, УГАИ им. З. Исмагилова. Москва-Уфа, 2007. 219 с.

Сен-Санс К. [Е. Бронфин. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 4. Москва, Сов.энциклопедия, 1978 . С. 919-923.

Скребков С. Художественные принципы музыкальных стилей. Москва, Музыка, 1973. 447 с.

Цян Чен Третий концерт С. Рахманинова в исполнении В. Горовица и М. Аргерих. Магистерская раб. Библ. ОГМА им. А.В. Неждановой. Одесса, 2007. 60 с.

Adler G. Der Stil in der Musik. Lpz.: Breitkopf und Härtel, 1911. 46 S.

Riemann H. Kleines Handbuch der Musikgeschichte mit der Periodisierung nach Stilprinzipien und Formen. Siebende Auflage. Leipzig: Verlag von Breitkopf & Härtel, 1947. 480 S.

Alshvang, A. (1967). P.I. Chaikovsky. Moscow: Music [in Russian].

Asafiev, B. (1971). Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka [in Russian].

Belyi, A. (1994). Symbolism as a world view. Moscow: Republic [in Russian].

Burel, A. (2017). Instrumental concerts of C. Saint-Saens in the context of the French genre tradition of the XIX - early XX centuries. Candidate Thesis. Kharkov [in Russian].

Van Silin. (2007). Concert for piano and orchestra by A. Scriabin in the context of the performing preferences of the art of the XX - beginning of the XXI century. Master Slave. Odessa [in Russian].

Druskin, M. (1980). History of foreign music. The second half of the XIX century. Mosco: Music, Vol. 4 [in Russian].

Dubrovina, E. (2015). Rococo and Neorococco: stylistic correspondences in historically different stages of cultural evolution. Bachelor. ONMA named after A.V. Nezhdanova [in Russian].

Zavadsky, Mikhail Adamovich (1974). Sidorenko N.N. Musical encyclopedia in 6 volumes. Moscow, Soviet. Encyclopedia, 421-422 [in Russian].

Cashier, J. (1999).The Encyclopedia of Symbolism. Moscow: Republic [in Russian].

Markova, E. (2012) Problem of musical culturogy. Odessa, Astrоprint, P. 99-134 [in Ukrainian]

Methodological function of the Christian worldview in musicology. (2007). Interuniversity sb.nauchnyh articles. Moscow-Ufa [in Russian].

Saint-Saens, K. (1978). E. Bronfin. Musical Encyclopedia in 6 volumes. T. 4. Moscow, Sov. Encyclopedia, 919-923 [in Russian].

Skrebkov, S. (1973). Artistic principles of musical styles. Moscow: Music [in Russian].

Qiang Chen (2007). Third concert of S. Rakhmaninov performed by V. Horowitz and M. Argerich. Master Slave. Bible ONMA them. A.V. Nezhdanova. Odessa [in Russian].

Adler, G. (1911). Der Stil in der Musik Leipzig: Breitkopf und Härtel [in Germany].

Riemann, H. (1947). Kleines Handbuch der Musikgeschichte mit der Periodisierung nach Stilprinzipien und Formen. Siebende Auflage. Leipzig: Verlag von Breitkopf & Härtel. [in Germany].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-22

Номер

Розділ

Мистецтвознавство