НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ ЯК ЯВИЩЕ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Тетяна Сідлецька

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191808

Ключові слова:

народно-інструментальне мистецтво України, народний музичний інструментарій, виконавство, композиторська творчість, виконавсько-педагогічна школа народно-інструментального мистецтва, музична культура, мистецтвоз-навство.

Анотація

 

Мета роботи  - виявлення сутності і структури народно-інструментального мистецтва України як явища музичної культури та аналіз його основних компонентів – інструментарію, композиторської творчості, виконавства, фахової музичної освіти, мистецтвознавства. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, а також у використанні системного і структурно-функціонального підходів. Це дало змогу здійснити аналіз функціонування народно-інструментального мистецтва України з узгодженням усіх його компонентів. Наукова новизна роботи полягає у поглибленні вивчення теоретичних і практичних надбань народно-інструментального мистецтва України, аналізі його основних компонентів. Висновки. Народно-інструментальне мистецтво України є явищем музичної культури, що функціонує як складна цілісна система, до якої входять ряд компонентів (інструментарій, композиторська творчість, виконавство, фахова музична освіта, мистецтвознавство (музикознавство). Ці компоненти взаємодіють між собою і постійно перебувають у численних системних і позасистемних взаємозв’язках, забезпечуючи створення, поширення і використання результатів творчої діяльності у народно-інструментальній сфері.

Посилання

Варламов Д. И. Метаморфозы народного музыкального инструментария. Москва: Издательство «Композитор», 2009. 180 с. URL: https://royallib.com/read/varlamov_dmitriy/metamorfozi_muzikalnogo_instrumentariyaneofilosofiya_narodnoinstrumentalnogo_iskusstva_xxi_veka.html#0 (дата звернення 24.10.2018).

Давидов М. Історія виконавства на народних інструментах (Українська академічна школа): підручник. Вид. 2-ге, допов., випр. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського. 2010. 592 с.

Жайворонок Н. Б. Музичне виконавство як феномен музичної культури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Київ, 2006. 19 с.

Корыхалова Н. Интерпретация музыки: теоретические проблемы музыкального исполнительства и критический анализ их разработки в современной буржуазной эстетике. Ленинград: Музыка, 1979. 208 с.

Мациевский И. В. Народный музыкальный инструмент и методология его иссследования: к насущным проблемам этноинструментоведения Актуальные проблемы современной фольклористики: сб. ст. и материалов. Ленинград, 1980. С. 159-164.

Муха А. Процесс композиторского творчества (проблемы и пути исследования). Київ: Музична Україна, 1979. 271 с.

Сташевський А. Я. Сучасна українська музика для баяна: виражальні засоби, композиційні технології, інструментальний стиль: монографія. Луганськ: Янтар, 2013. 328 с.

Штокман Э. Исследование народных музыкальных инструментов Европы и их описание в многотомном справочнике (Handbuch). Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка: сб. ст. и материалов: в 2. ч. Москва: Советский композитор, 1987. Ч. 1. С. 39–55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-28

Номер

№ 3 (2019)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.