НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ ЯК ЯВИЩЕ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191808Ключові слова:
народно-інструментальне мистецтво України, народний музичний інструментарій, виконавство, композиторська творчість, виконавсько-педагогічна школа народно-інструментального мистецтва, музична культура, мистецтвоз-навство.Анотація
Мета роботи - виявлення сутності і структури народно-інструментального мистецтва України як явища музичної культури та аналіз його основних компонентів – інструментарію, композиторської творчості, виконавства, фахової музичної освіти, мистецтвознавства. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, а також у використанні системного і структурно-функціонального підходів. Це дало змогу здійснити аналіз функціонування народно-інструментального мистецтва України з узгодженням усіх його компонентів. Наукова новизна роботи полягає у поглибленні вивчення теоретичних і практичних надбань народно-інструментального мистецтва України, аналізі його основних компонентів. Висновки. Народно-інструментальне мистецтво України є явищем музичної культури, що функціонує як складна цілісна система, до якої входять ряд компонентів (інструментарій, композиторська творчість, виконавство, фахова музична освіта, мистецтвознавство (музикознавство). Ці компоненти взаємодіють між собою і постійно перебувають у численних системних і позасистемних взаємозв’язках, забезпечуючи створення, поширення і використання результатів творчої діяльності у народно-інструментальній сфері.
Посилання
Варламов Д. И. Метаморфозы народного музыкального инструментария. Москва: Издательство «Композитор», 2009. 180 с. URL: https://royallib.com/read/varlamov_dmitriy/metamorfozi_muzikalnogo_instrumentariyaneofilosofiya_narodnoinstrumentalnogo_iskusstva_xxi_veka.html#0 (дата звернення 24.10.2018).
Давидов М. Історія виконавства на народних інструментах (Українська академічна школа): підручник. Вид. 2-ге, допов., випр. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського. 2010. 592 с.
Жайворонок Н. Б. Музичне виконавство як феномен музичної культури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Київ, 2006. 19 с.
Корыхалова Н. Интерпретация музыки: теоретические проблемы музыкального исполнительства и критический анализ их разработки в современной буржуазной эстетике. Ленинград: Музыка, 1979. 208 с.
Мациевский И. В. Народный музыкальный инструмент и методология его иссследования: к насущным проблемам этноинструментоведения Актуальные проблемы современной фольклористики: сб. ст. и материалов. Ленинград, 1980. С. 159-164.
Муха А. Процесс композиторского творчества (проблемы и пути исследования). Київ: Музична Україна, 1979. 271 с.
Сташевський А. Я. Сучасна українська музика для баяна: виражальні засоби, композиційні технології, інструментальний стиль: монографія. Луганськ: Янтар, 2013. 328 с.
Штокман Э. Исследование народных музыкальных инструментов Европы и их описание в многотомном справочнике (Handbuch). Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка: сб. ст. и материалов: в 2. ч. Москва: Советский композитор, 1987. Ч. 1. С. 39–55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.