КЛАСИЧНА НАУКОВА КАРТИНА СВІТУ І КЛАСИЧНИЙ МУЗИЧНИЙ СТИЛЬ: ПРО ОСОБЛИВОСТІ УМОНАСТРОЮ ЕПОХИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191817Ключові слова:
умонастрій епохи, класичний музичний стиль, класична наукова картина світу, універсалізм, детермінізм, редукція.Анотація
Мета статті полягає у презентації єдиної спрямованості у відображенні світу природознавством і музичним мистецтвом XVIII століття. Методологія дослідження. У статті використано метод аналогії, а також методи порівняльного і структурного аналізу. Наукова новизна представленого тексту полягає, по-перше, у пропозиції рівнів, на яких може порівнюватися наукове і художнє світорозуміння в конкретну історичну епоху. По-друге, у визначенні фундаментальних принципів наукового і музичного мислення, що якнайяскравіше презентують класичну наукову картину світу і класичний музичний стиль. Висновки. Наприкінці XVII і у XVIII столітті було створено дивовижне за своєю єдністю, раціональністю, внутрішньою простотою і цілісністю уявлення про світ. На підставі вивчення закономірностей музичної мови класичного стилю і ньютоніанського підходу до пізнання світу було виявлено, що фундаментальними принципами, які відображають умонастрій епохи, є універсалізм, детермінізм, редукція.
Посилання
Література
Аркадьев М. Классическое и неклассическое музыкознание и фундаментальная наука // Израиль XXI. Музыкальный журнал. 2012. № 36 (ноябрь). URL: http://www.21israel-music.com/Musicology_Science.htm (Last accessed: 07.02.2014).
Борн М. Физика в жизни моего поколения. М.: Изд-во иностранной литературы, 1963. 535 с.
Вернадский В. Труды по всеобщей истории науки. М.: Наука, 1988. 336 с.
Гейзенберг В. Шаги за горизонт. М.: Прогресс, 1987. 368 с.
Герасимова-Персидская Н. Музыка. Время. Пространство. К.: Дух і літера, 2012. 408 с.
Кириллина Л. Классический стиль в музыке XVIII – начала XIX века. М.: Издательский Дом «Композитор», 2007. Ч. II : Музыкальный язык и принципы музыкальной композиции. 224 с.
Ньютон И. Математические начала натуральной философии. М.: Наука, 1989. 688 с.
Панофский Э. Перспектива как «символическая форма». Готическая архитектура и схоластика. СПб.: Азбука-классика, 2004. 336 с.
Пенроуз Р. Новый ум короля: О компьютерах, мышлении и законах физики. М.: УРСС, Издательство ЛКИ, 2011. 400 с.
Пригожин И. Р., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 471 с.
Пясковський І. Бах і Лейбніц: світоглядні резонанси // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. К., 2008. Вип. 73. С. 136145.
Фейнберг Е. Две культуры. Интуиция и логика в искусстве и науке. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1992. 251 с.
Эйнштейн А. Собрание научных трудов : в 4х томах. М.: Наука, 1967. Т. IV. 599 с.
Gouk P. Music and the emergence of experimental science in early modern Europe // SoundEffects. 2012. Vol. 2, no. I. P. 6–21.
Hiller J. A. Wochentliche Nachrichten und Anmerkungen die Musik betreffend. Hildesheim – New York: Georg Olms Verlag, 1970. Bd. 1. 408 s.
Opper J. Science and the Arts: A Study in Relationships from 1600-1900. Rutherford, Madison, Teaneck: Farleigh Dickinson University Press, 1973. 226 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
