МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196556Ключові слова:
загальна характеристика експертних систем, експертиза та її мета, експертиза культурних цінностей та її ос-новні завдання.Анотація
Мета статті. Розкрити методичні засади функціонування експертизи у галузі культури і мистецтва, систематизувати та проаналізувати різні галузеві напрямки цих досліджень. Уточнення мети та змісту поняття «експертизи культурних цінностей» з урахуванням специфіки її завдань та методів таких досліджень. Виділено проблеми розвитку вітчизняної експертної діяльності у галузі культури та мистецтва. Методи дослідження. Для досягнення мети були використані аналітичний, історичний, гносеологічно-аксіологічний та метод теоретичного узагальнення з метою конкретизування проблеми експертної діяльності. Наукова новизна одержаних результатів полягає у необхідності формулювання основних методологічних засад вивчення творів мистецтва як складової збереження та вивчення матеріальної і духовної спадщини; простежено мету, завдання та функції експертних досліджень творів мистецтва; осмислення принципів та методів дослідження культурних цінностей, під час проведення мистецтвознавчої, судової, товарознавчої, державної експертиз. Висновки. На сьогодні до дослідження культурних цінностей активно залучаються експерти за різними напрямками та галузями діяльності, що зумовило появу та формування потужної вітчизняної школи експертизи в сфері культури. Для того, щоб зрозуміти місце експертизи у системі захисту та популяризації культурних цінностей необхідно уточнити та систематизувати існуючі базові поняття, що стосуються предметів культури.
Посилання
Про судову експертизу : Закон України від 24 лютого 1994 року № 4038-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 (дата звернення 18.06.2019).
Про наукову і науково-технічну експертизу : Закон України від 10 лютого 1995 року № 51/95–ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/51/95-вр (дата звернення 18.06.2019).
Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей : Закон України від 12 вересня 1999 року № 1068-ХIY. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 (дата звернення 18.06.2019).
Архіпов В. В. Методика визначення вартості рухомих речей, що становлять культурну цінність : посібник. Київ : АФО, 2005. 33 с.
Калашнікова О. Л. Основи мистецтвознавчої експертизи та вартісної оцінки культурних цінностей : підручник. Київ : Знання, 2006. 479 с.
Ляшко А. А. Товароведение и экспертиза культтоваров. Товары для эстетического и интеллектуаль-ного развития : Учебное пособие. Москва : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2007. 298 с.
Методичні засади експертного дослідження культурних цінностей : навчально-методичний посібник. Київ : НАКККіМ, 2010. 128 с.
Овчарова О. В., Яушева-Омельянчик Р. М., Сургай Л. С. Словник-довідник музейного працівника : довідкове видання. Київ : Кий, 2013. 461 с.
Оцінка культурних цінностей / Індутний В. В., Чернявська Е. В., Шкляр С. М., Платонов С. М. та ін. Київ : ТОВ «АЯКС ПРІНТ», 2006. 608 с.
Эйсман А. А. Заключение эксперта (структура и научное обоснование) : Учебное пособие. Москва : Юрид. лит., 1967. 152 с..
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.