РЕЖИСУРА ЯК ХУДОЖНЄ ЯВИЩЕ РАДИКАЛЬНИХ ЗМІН СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета роботи. Розгляд реформаторських ідей у художньо-творчій діяльності режисерів-новаторів кінця ХІХ – початку ХХ століть як радикального художнього явища, що змінило весь театральний процес сценічного мистецтва. Методологія дослідження полягає у застосуванні емпіричного, мистецтвознавчого,  аналітичного, аксіоматичного методів дослідження концепту режисури як професійної діяльності, що виникла на зламі двох століть і заклала фундаментальні зміні у весь художньо-творчий процес постановника і виконавця театральної форми. Новизна дослідження полягає у емпіричному аналізі парадигми режисури, її феноменальних ідей пошуку радикального реформування акторської майстерності та всього сценічного мистецтва загалом. Висновки.  Професія режисера викликає особливий інтерес саме на шляху її становлення, як і будь-яке художнє явище, яке в силу своєї масштабності в момент народження містить максимум можливостей. Еволюція театральних, просторово-часових візуальних форм надала поштовх виникненню грандіозних змін всього сценічного устрою, а також усвідомлення цього факту більшістю діячів театру. І сьогодні в сценічному мистецтві бажане домінування інтересу до засобів посилення акторської виразності, удосконалення психофізичної техніки. Режисери-новатори сучасності повинні шукати і пропонувати свої шляхи розширення акторської гри, сили її впливу на глядача, а саме, ті або інші засоби злиття переживання і свідомої рефлексії у творчому процесі, різноманітні принципи об’єднань у їх співвідношенні з загальною концепцією театрального синтезу.