ЗНАЧЕННЯ СЦЕНІЧНИХ ЗДОБУТКІВ ТВОРЧОЇ ДИНАСТІЇ БАКЛАН ДЛЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО БАЛЕТУ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Автор(и)

  • Людмила Вишотравка

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240062

Анотація

Метою публікації стало комплексне вивчення сценічних досягнень Ф. Баклана, В. Потапової, І. Задаянної та О. Баклана у контексті розвитку українського балету другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Методологія роботи містить такі методи дослідження: аналітичний, діалектичний, системний, загальноісторичний, порівняльно-історичний тощо. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше досліджено значення мистецького доробку майстрів музичного театру творчої династії Баклан, які зробили важливий внесок у піднесення вітчизняної академічної хореографії радянського часу та доби незалежності. Висновки. Важність мистецьких здобутків діячів сцени театральної династії Баклан для розвитку вітчизняного балету важко переоцінити. Родоначальники творчої сім’ї – заслужені артисти УРСР Федір Баклан (1930–1983) та Варвара Потапова (1932–2018) увійшли до когорти провідних танцівників Київського ДАТОБ ім. Т. Шевченка 1950–1960-х рр., які після кризи драмбалету сприяли становленню на вітчизняній сцені нової форми музично-танцювальної драматургії («поетичного танцю») під орудою балетмейстерів-новаторів – В. Вронського, Р. Захарова, Ф. Лопухова, С. Сергєєва, М. Трегубова. Творчу роботу, започатковану батьками на сцені Національної опери України у 1980–2000-х рр., продовжили заслужений діяч мистецтв України, диригент Олексій Баклан (нар. 1961) та його дружина, заслужена артистка України Ірина Задаянна (1962–2005), які творили й продовжують генерувати високе мистецтво, спрямоване на найвищі європейські театральні стандарти.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-17

Номер

№ 2 (2021)

Розділ

Хореографія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.