ЕСТРАДНА ПІСНЯ ТА АКАДЕМІЧНА КАМЕРНО-ВОКАЛЬНА МУЗИКА: ТОЧКИ ПЕРЕТИНУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240083Анотація
Мета дослідження – виявити точки перетину естрадної пісенності та академічної камерно-вокальної музики в українському культурно-мистецькому просторі другої половини ХХ століття. Методологія дослідження передбачає використання аналітичного, системного та історико-культурного методів для виявлення спорідненості жанру естрадної пісні та академічної камерно-вокальної музики в українській музичній культурі другої половини ХХ століття. Наукова новизна роботи полягає в характеристиці естрадних пісень І. Карабиця під кутом зору поєднання в них рис естрадної та академічної камерно-вокальної музики. Висновки. Естрадна пісня та камерно-вокальна музика, представлена жанром солоспіву, в українському культурному просторі 1950–1980-х років розвивалися окремо, однак їхні шляхи часто перетиналися. В контексті їх взаємодії в естрадній пісенній творчості відбувається процес академізації, а в академічній музиці – шлягеризації. На основі аналізу двох популярних естрадних пісень І. Карабиця «Моя земля – моя любов» та «Пісня на добро» було виявлено й описано специфічну рису низки вокальних композицій композитора, які є функціонально амбівалентними і відповідають естетиці як академічної, так і естрадної музики, а тому окреслені як твори подвійного призначення – і для академічної, і естрадної сцени. Ця подвійність базується на музичній складовій вокального твору, яка при варіативності інтерпретації інструментальної (а подекуди й вокальної) складової може посилювати риси як академічної, так і естрадної музики.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
