Жанрово-стильові та виконавські особливості творчості для духових інструментів В. Рунчака
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257676Анотація
Мета пропонованої статті полягає у визначенні жанрово-стильових та виконавських особливостей творів для духових інструментів В. Рунчака. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методів: текстологічного, джерелознавчого та герменевтичного – при опрацюванні музикознавчих та нотних джерел з обраної теми; стильового та інтонаційного аналізу – для визначення жанрово-стильових та виконавських особливостей аналізованих композицій. Наукова новизна роботи полягає в актуалізації нотографічного матеріалу, проаналізованого вперше та увиразнення його специфічних ознак. Висновки. Твори за участю духових інструментів В. Рунчака являють собою органічний синтез різних видів мистецтв (хореографії, театру та музики), характеризуються колористичними, архітектонічними знахідками, сучасною музичною мовою, що розширюють спектр виразових засобів та можливостей названих інструментів.
Ключові слова: твори для духових інструментів, В. Рунчак, українська музика.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
