Роль архетипів народної ляльки в сучасній культурі і лялькотерапії
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266075Анотація
Мета дослідження – виділити основні архетипи народної ляльки та з’ясувати можливості їх використання в лялькотерапії. Методологія дослідження. Для досягнення мети застосовано історичний, аналітичний та семіотичний методи дослідження з культурологічною інтерпретацією результатів. Наукова новизна полягає в тому, що роль архетипів народної ляльки в сучасній культурі та лялькотерапії вперше розглянуто в культурологічному аспекті. Оскільки під час арттерапевтичних занять активізується колективна свідомість і виникає доступ до підсвідомого, архетипи народної ляльки в поєднанні зі знаками та символікою не тільки сприяють ознайомленню з українською матеріальною і духовною культурою, а й виконують інформаційно-комунікативну функцію, при цьому сприяючи засвоєнню та відтворенню культури й соціальній адаптації особистості. Висновки. Створюючи матеріальний об’єкт – народну ляльку, що водночас є образом-символом людини, у здійсненні акту творчості людина через ляльку, надаючи їй значення альтер-его, отримує можливість розкрити приховані властивості особистості. Використання народної ляльки в арттерапії з урахуванням застережних механізмів і зверненням до її основних архетипів популяризує народну культуру в сучасному суспільстві й допомагає розв’язувати проблеми у сфері особистісних відносин дітей і дорослих.
Ключові слова: арттерапія, архетип, культуротворча функція, лялькотерапія, народна лялька.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.