Методи дослідження театрального костюма: український досвід
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266089Анотація
Мета статті містить у собі теоретичний контекст дослідження театрального костюма. Методологія дослідження. Правильно підібрані й системно організовані методи забезпечують наукову основу, а відтак успіх у дискурсі. Методи, використані в статті, насамперед були спрямовані на виявлення спільного методологічного алгоритму в студіюванні окремого вузького предмету дослідження. Для реалізації окресленої мети обрано класичні методи мистецтвознавства, що виникли в ХІХ столітті, але й сьогодні не втратили своєї актуальності, а саме: формально-стилістичний, іконографічний, іконологічний; їх застосовано для вивчення сценічного костюма. Застосування історико-порівняльного й типологічного підходів до згаданих вище методів дало змогу виявити їх універсальні можливості, а відтак нерозкритий потенціал для аналізу театрального костюма. Наукову новизну статті засвідчують теоретичні опрацювання змістів кожного з трьох означених методів, підкріплені історичними фактами-прикладами з історії костюмів вистав, поставлених у різні роки в Україні. Висновки дослідження ґрунтуються на поетапному застосуванні для аналізу костюмів трьох означених методів. Формально-стилістичний аналіз дає можливість здійснити вичерпний опис костюма в його колориті, силуеті й архітектоніці. Іконографія відкриває можливості для класифікації мотивів, понять, тем, упорядкування матеріалів. Іконологія дає змогу ускладнити класифікаційну шкалу до типологічної і здійснити наступний крок через синхронну або діахронну контекстуальність фактів.
Ключові слова: театральний костюм, мистецтвознавство, формально-стилістичний метод, іконографія, іконологія.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
