Естетичний вимір сакральної монодії в контексті культурно-освітнього середовища в Україні XVII ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2022.269418Анотація
Мета роботи присвячена виявленню впливу греко-візантійської духовної спадщини на українське культурно-освітнє середовище. Методологія проведення дослідження полягає у використанні історико-хронологічного методу для відтворення послідовності розвитку сакральної монодії в європейській культурі, насамперед в Україні. Наукова новизна роботи полягає в послідовному розгляді впливу калофонного стилю візантійської монодії на українську літургійну практику. Висновки. Естетичні канони греко-візантійської духовної культури були повністю адаптовані християнським обрядом і відображені в сакральній монодії. У подальшому це зумовило проведення важливих церковно-освітніх реформ в Україні XVI ст., що вплинуло на розвиток освітніх центрів, заснування друкарень і поширення давніх співочих практик в усіх соціальних верствах суспільства.
Ключові слова: естетика, сакральна монодія, невми, п’ятирядкова нотація, середньовічний спів, калофонний стиль, ірмологіон, церковна музична освіта.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
