Теоретичне осмислення поняття «хореографічна культура» в науковому дискурсі

Анотація

Мета статті полягає в теоретичному осмисленні поняття «хореографічна культура» в науковому дискурсі. Методологія дослідження. Застосовано метод системного аналізу для вивчення хореографічної культури та її осмислення як унікального явища культури; метод термінологічного аналізу понять, що посприяло розумінню змістової сутності дефініції поняття «хореографічна культура». Наукова новизна. Проаналізовано представлені в наукових працях провідних зарубіжних дослідників авторські визначення поняття «хореографічна культура»; виділено сутнісні ознаки поняття «танець» в історичному розрізі – з античності й до ХVII століття; виявлено його трансформацію в контексті розвитку народної хореографічної культури України ХХ – початку XXI століття. Висновки. Аналіз досліджень проблематики хореографічної культури дав змогу засвідчити, що вона як комплексне поняття спирається на наукові записи танців, їх практичне втілення та теоретичне осмислення творчими особистостями: постановниками, виконавцями, викладачами, мистецтвознавцями, музикознавцями, театрознавцями. Виявлено, що в науковому вимірі ХХ–ХХІ століть більшість робіт присвячено етапам становлення і розвитку української хореографічної культури, окресленню її ролі в збереженні національних культурних цінностей, узагальненню творчої спадщини видатних балетмейстерів, регіональній специфіці українського народного танцю та спробі ввести в науковий дискурс поняття «хореографічна культура». Підсумовано, що розвиток хореографічної культури потребує постійного оновлення теоретичного аналізу і встановлення нових аспектів осмислення її специфіки на вимогу сучасних культурологічних процесів.

Ключові слова: культура, хореографічна культура, хореографічне мистецтво, теорія хореографії, історія хореографічної культури, видатні представники хореографічної культури і мистецтва, танець.