ДУХОВНІ ПАРАФРАЗИ У ТВОРЧОСТІ ФЕРЕНЦА ЛІСТА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2023.286900Анотація
Мета дослідження. Дослідити духовні парафрази Ференца Ліста на предмет виявлення християнських світоглядних мотивів у композиціях названого типу. Методологія дослідження полягає у використанні історико-логічного, аналітичного, компаративного методів, культурологічного міждисциплінарного підходу, герменевтичного, що випливає із інтонаційного бачення природи музики за роботами послідовників Б. Асаф’єва в Україні – Д. Андросової, О. Маркової, О. Рощенко, О. Сокола та інших провідних науковців. Наукова новизна.Вперше в Україні виділені композиційні орієнтири Ліста з упором на релігійно-морально значущий номер, запозичений з матеріалу моделі, по якій написаний парафраз, вперше уведена класифікація духовних парафраз за типом тематичних запозицень – з оперних подань духовних наспівів чи через звертання до літургічної музики як такої. Висновки. Серед величезної спадщини духовної музики композитора, особливу нішу займають духовні фортепіанні парафрази. Умовно духовні парафрази, створені композитором, можна поділити на парафрази на оперні теми за моделями духовної музики та парафрази на безпосередньо духовні твори. Парафрази на церковну музику як таку є унікальними тим, що тут музика, призначена безпосередньо для служби в храмі, переходить в інструментальну світську сферу. Звідси випливає метафора духовне-світське, що надає спеціальної значущості творчості Ференца Ліста, особливо у пізні роки. Однак суттєві також парафрази, написані за творами Верді, в яких моделюються церковні звучання, введення яких у фортепіанну композицію йде попри акцентування популярних у слухачів сюжетно-позацерковних образів
Ключові слова: духовна музика, парафраз, музичний жанр, стиль в музиці, моделювання церковності у світському мистецтві.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
