Сучасний український ретродетектив як засіб формування історичної ідентичності
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338808Ключові слова:
історична ідентичність, російсько-українська війна, ретродетектив, українська літератураАнотація
Мета роботи – визначити, як сучасні українські літературні твори в жанрі ретродетективу можуть впливати на формування історичної національної ідентичності. Методологія роботи – історичний та компаративний методи; культур-герменевничний підхід, що дозволяє зробити культурологічні узагальнення літературного матеріалу. Наукова новизна роботи полягає в аналізі ключових періодів та проблем, опис яких з’являється в сучасних українських ретродетективах у контексті формування історичної ідентичності. Висновки. Ретродетектив можна розглядати як один із жанрів, максимально придатних до ненав’язливого формування історичної ідентичності читача шляхом створення емоційно виразної та історично адекватної картини минулого України. Окрім власне кримінальної фабули, у цьому жанрі тією чи іншою мірою наявні реальні події та особи. Зображено, а інколи й глибоко проаналізовано загальну атмосферу, проблеми та суперечності певного періоду, можуть бути проведені паралелі із сучасністю. Нерідко в центрі уваги авторів опиняється історія конкретного міста чи місцевості. Перспективною темою є зображення політичного життя української діаспори та політичних організацій в екзилі. Велике просвітницьке та виховне значення може мати висвітлення доль яскравих історичних особистостей, зокрема недостатньо або однобічно схарактеризованих в історичних працях. З урахуванням затребуваності жанру можна очікувати розширення хронологічних, географічних та сюжетних меж ретродетективів. Оскільки жанр перебуває на піку свого розквіту, цей процес заслуговує на подальше вивчення.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.